Скелет вільної нижньої кінцівки:відділи,зеднання кісток.

Кости голени Большеберцовая кость (tibia) является наиболее толстой костью голени. Проксимальный конец кости утолщен и образует медиальный и латеральный мыщелки (condylus medialis et condylus lateralis). Верхняя суставная поверхность (facies articularis superior) обращена вверх и сочленяется с мыщелками бедренной кости.

Большеберцовая кость Малоберцовая кость (fibula) тонкая, на своем верхнем утолщенном (проксимальном) конце имеет головку малоберцовой кости (caput fibulae). На медиальной стороне головки расположена суставная поверхность головки малоберцовой кости (facies articularis cdpitas fibulae) для сочленения с большеберцовой костью.

Малоберцовая кость Стопа (pes) подразделяется на 3 отдела: предплюсну, плюсну и пальцы. Скелетом этих отделов являются кости предплюсны (ossa tarsi), кости плюсны (ossa metatarsalia) и кости пальцев стопы (ossa digitorum pedis).

Кости предплюсны. Предплюсна (tarsus) состоит из семи губчатых костей, расположенных в два ряда. Проксимальный (задний) ряд составляют две крупные кости: таранная и пяточная. Остальные пять костей предплюсны образуют дистальный (передний) ее ряд.

Плюсневые кости (ossa metatarsi). Они включают пять трубчатых коротких костей. Самая короткая и толстая I плюсневая кость, самая длинная - II. У каждой кости выделяют тело (corpus), головку (caput) и основание (basis). Тела плюсневых костей имеют выпуклость, обращенную в тыльную сторону. Основания снабжены суставными поверхностями для сочленения с костями предплюсны.

У пальцев стопы, как и у пальцев кисти, имеются проксимальная фаланга (phalanx proximalis), средняя фаланга (phalanx media) и дистальная фаланга (phalanx distalis).

Сполучення вільної нижньої кінцівки (junctrae membri inferioris liberi): велико-малогомілковий синдесмоз, міжкісткова перетинка гомілки і суглоби. Суглоби вільної нижньої кінцівки — це головним чином суглоби, які дають змогу використовувати основні ланки вільної кінцівки як важелі. Суглоби стопи мають також велике амортизаційне значення.

Кульшовий суглоб ( articulatio coxae) (мал. 79, 80) утворений головкою стегнової кістки і півмісяцевою поверхнею кульшової западини, кулястою за формою. Конгруентність суглоба досягається хрящовою губою кульшової западини (labrum acetabuli), яка над кульшовою вирізкою доповнюється поперечною зв'язкою кульшової западини (lig. transversum acetabuli). Під цією зв'язкою міститься невеликий простір, заповнений пухкою колагеновою сполучною тканиною, в якій проходять судини.

Зв'язка головки стегнової кістки (lig. capitis femoris) (див. мал. 80) фіксується уздовж країв вирізки і на поперечній зв'язці кульшової западини, а на головці стегнової кістки — в ділянці її ямки. Ця зв'язка у людини не бере участі в зміцненні суглоба, а є еластичною подушкою для головки стегнової кістки й містить кровоносні судини, які живлять проксимальний епіфіз стегнової кістки. До позасуглобових зв'язок належать: клубово-стегнова, сідничо-стегнова і лобково-стегнова зв'язки, а також коловий пояс.

Клубово-стегнова зв'язка (lig. iliofemoral) (див. мал. 79) — найпотужніша в тілі людини (витримує навантаження на розтягнення близько 300 кг). її походження і розвиток тісно пов'язані з функцією прямоходіння. Вона простягується від нижньої передньої клубової ості до міжвертлюгової лінії, міцно зростаючись з суглобовою капсулою. Основна функція зв'язки — запобігання падінню тіла назад під час стояння на випрямлених нижніх кінцівках.

Сідничо-стегнова зв'язка (lig. ischiofemoral) фіксується на передній поверхні тіла сідничої кістки, звідки проходить косо вперед і вплітається в задній відділ сумки кульшового суглоба.

Лобково-стегнова зв'язка (lig. pubofemoral) відносно слабка, натягнута між предньою поверхнею верхньої гілки лобкової кістки і нижнім відділом міжвертлюгової лінії. Міцно зрощена з суглобовою капсулою.

Коловий пояс (zona orbicularis) — це досить потужні циркулярно розташовані волокнисті пучки, міцно спаяні з капсулою та іншими позасуглобовими зв'язками, особливо з клубово-стегновою.

Колінний суглоб ( articulatio genus) (мал. 81) — найбільший і найскладніший суглоб у людини. Утворений суглобовими поверхнями обох виростків стегнової кістки, двома верхніми суглобовими поверхнями виростків великогомілкової кістки і суглобовою поверхнею наколінка. Суглобова сумка в цілому тонка, вільна спереду і стовщена ззаду. Волокниста мембрана капсули колінного суглоба вкриває сусідній міжгомілковий суглоб, проте їхні порожнини не сполучаються.

У колінному суглобі є багато внутрішньо- та позасуглобових утворів. До внутрішньосуглодових утворів належать меніски, внутрішньосуглобові зв'язки, синовіальні складки, синовіальні ворсинки. Присередній і бічний меніски (menisci medialis et lateralis) мають вигляд тригранних зігнутих пластинок із волокнистого хряща. Відповідно до конфігурації виростків великогомілкової кістки бічний меніск більше зігнутий і має форму незамкнутого кільця. Присередній меніск має форму півмісяця.

Велико-малогомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis) утворений плоскими суглобовими поверхнями бічного виростка великогомілкової та головки малогомілкової кісток. Капсула добре натягнута й зміцнена щільними передньою і задньою зв'язками головки малогомілкової кістки (lig. capitis fibulae anterius et posterius). Міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossae cruris) (див. мал. 82) — щільна волокниста пластинка, яка з'єднує кістки гомілки між собою. Прикріплюється вздовж міжкісткових країв великогомілкової і малогомілкової кісток. Згори й знизу міжкісткова перетинка має отвори для проходження судин.

Велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis) — зрощення дистальних кінців кісток гомілки. Укріплений передньою і задньою великогомілковими зв'язками. Іноді тут є суглоб, синовіальна щілина якого з'єднується з порожниною надп'ятково-гомілкового суглоба. Функціональне значення — збільшення стійкості надп'ятково-гомілкового суглоба.

Суглоби стопи (мал. 82, 83, 84) можна розподілити на чотири групи: надп'ятково-гомілковий суглоб, міжзаплеснові та заплесно-плеснові, міжплеснові, суглоби пальців стопи (плесново-фалангові, міжфалангові).

Надп'ятково-гомілковий суглоб (articulatio talocruralis) утворений суглобовими поверхнями дистальних кінців кісток гомілки зверху і блоком надп'яткової кістки знизу. Суглобова сумка прикріплена до країв суглобових поверхонь. Краще натягнута з боків. Форма суглоба блокоподібна. Зв'язки натягнуті між дистальними кінцями кісточок і бічними поверхнями кісток заплесна. З присереднього боку суглоба розташована присередня побічна (дельтоподібна) зв'язка (lig. collateral mediale. s. deltoideum), яка починається на присередній кісточці, прикріплюється пучками на човноподібній, п'ятковій і надп'ятковій кістках. Збоку суглоба є три зв'язки: передня і задня надп'ятково-малогомілкові (ligg. talofibulare anterius et posterius) і п'ятковогмалогомілкова (lig. calcaneofibulare).

Міжзаплеснові суглоби: піднадп'ятковий, надп'ятково-п'ятково-човноподібний, п'ятково-кубоподібний і клино-човноподібний та ін. Піднадп'ятковий суглоб (articulatio subtalaris) (див. мал. 83) утворений задніми суглобовими поверхнями п'яткової і надп'яткової кісток. Суглобова сумка фіксується вздовж краю суглобового хряща. Суглоб циліндричний, укріплений бічною і присереднього надп'ятково-п'ятковими зв'язками. Надп'яіпково-п'ятково-човноподібний суглоб (articulatio talocalcaneonavicular) (див. мал. 83) утворюється сполученням головки надп'яткової, западини човноподібної та суглобових поверхонь (передньої і середньої) п'яткової й надп'яткової кісток. Капсула суглоба фіксується уздовж країв суглобових поверхонь і укріплена надп'ятково-човноподібною та підошвовою п'ятково-човноподібною зв'язками. Форма суглоба наближена до кулястої. П'ятково-кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea) утворений сплощеними суглобовими поверхнями п'яткової та кубоподібної кісток. Щільна суглобова капсула добре натягнута уздовж країв суглобових поверхонь, укріплена тильними і підошвовими зв'язками. Серед них найбільш розвинута підошвова п'ятково-кубоподібна. Форма п'ятково-кубоподібного суглоба наближена до сідлоподібної. Рухи обмежені міцно натягнутими зв'язками і виконуються синхронно з рухами інших суглобів заплесна. Клино-човноподібний суглоб (articulatio cuneonavicular) сформований проксимальними суглобовими поверхнями трьох клиноподібних, дистально суглобовою поверхнею човноподібної і частково медіальною суглобовою поверхнею кубоподібної кісток. Капсула суглоба туго натягнута, прикріплюється уздовж країв суглобових поверхонь, укріплена тильними, підошвовими та міжкістковими (клино-кубоподібною і міжклиноподібними) зв'язками. Суглоб плоский. Незначні ковзні зміщення в ньому пов'язані головним чином з ресорною функцією.

Заплесно-плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales) (суглоб Лісфранка) утворені основами плеснових кісток і дистальними суглобовими поверхнями трьох клиноподібних і кубоподібної кісток. Суглобова капсула щільна, добре натягнута. Суглобова щілина заходить між бічними поверхнями суміжних плеснових кісток, де утворюються міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales). Спільна порожнина цих суглобів розділена на три ізольовані один від одного відділи: внутрішній (сполученням І плеснової кістки з присередньою клиноподібною кісткою); середній (сполучення II плеснової кістки з проміжною і бічною клиноподібною кістками) та зовнішній (сполучення IV і V плеснових кісток з кубоподібною кісткою). Суглоби укріплені короткими тильними, підошвовими та міжкістковими плесновими зв'язками. Це типові плоскі суглоби, незначні зміщення в яких збільшують еластичність стопи.

Суглоби пальців стопи об'єднують плесново-фалангові та міжфалангові суглоби стопи.

Плесново-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae) утворені головками всіх плеснових кісток і суглобовими ямками основ проксимальних фаланг пальців. Капсули укріплені побічними і підошвовими зв'язками. Крім того, головки всіх плеснових кісток, у тому числі І плеснової, з підошвового боку скріплені між собою глибокою поперечною зв'язкою плесна. У товщі підошвового відділу капсули плесново-фалангового суглоба І пальця містяться дві сесамоподібні кістки, що зумовлено одноосьовим (згинання й розгинання) та силовим характером рухів у цьому суглобі. В окремих плесново-фалангових суглобах крім згинання й розгинання часто спостерігається незначне розведення пальців. За формою ці суглоби належать до кулястих.

Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis) за своєю будовою досить схожі на однойменні суглоби кисті. Але рухи в міжфалангових суглобах стопи порівняно з рухами в однойменних суглобах кисті різко обмежені, що спричинено меншими розмірами поверхонь сполучення та більшою масою сполучнотканинної і жирової основи пальцьових і підошвових подушечок. Форма суглобів блокоподібна.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 788 | Нарушение авторских прав