| ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ .ІІ. АНЕМІЇ. - це зменшення кількості еритроцитів або гемоглобіну в одиниці об`єму крові, що поєднується з якісними змінами еритроцитів.   За ПАТОГЕНЕЗОМ анемії поділяються на 3 групи:   І – постгеморагічна анемія (або анемія після крововтрати). Буває: А) гостра (в результаті механічних травм, кровотеч при виразковій хворобі шлунку, позаматковій вагітності, легеневих кровотечах при туберкульозі...) При гострих кровотечах кольоровий показник може бути в нормі 0,8 – 1,1(тоді кажуть про нормохромну анемію) або знижуватися менше 0,8 (гіпохромна анемія), Б) хронічна (в результаті тривалих повторних крововтрат – маткові кровотечі при фібромвомі матки, надмірні і часті циклічні маткові кровотечі, гемороідальні кровотечі..) При хронічних кровотечах організм реагує утворенням вогнищ екстрамедулярного кровотворіння, виснаженням запасів заліза в організмі. Виникає гіпохромна залізодефіцитна анемія, яка призводить  до хронічної гіпоксії органів і виникнення жирової дистрофії органів.   ІІ – гемолітична анемія (виникає внаслідок надмірного руйнування еритроцитів). Буває: А) спадкова, яка має 3 групи: 1) мембранопатії (патологія мембран еритроцитів - анемія Минковського -Шоффара або мікросфероцитарна анемія), 2) ферментопатії (дефіцит еритроцитарних ферментів), 3) гемоглобінопатії (порушення структури або синтезу гемоглобіну - серповидноклітинна анемія, таласемія – мішенеподібні еритроцити),   Б ) набута, яка має теж 3 групи: 1) токсичні анемії (вплив гемолітичних отрут- миш`як, отрути змій, грибів...) 2) імунні (діляться на: а) ізоімунні – при резус конфлікті, переливання несумісної крові, б) гетероімунні – коли на мембрані еритроциту фіксується новий антиген, наприклад, медикаментозний засіб, вірус, в) аутоімунні – антитіла синтезуються проти власних нормальних еритроцитів 3 ) механічні (при травматичних ушкодженнях еритроцитів. Наприклад, протезуванні серця, тривалій ходьбі – „маршова гемоглобінурія - руйнуються еритроцити в капілярах ступень).   ІІІ – анемії внаслідок порушення еритропоезу (виникають при різних порушеннях утворення еритроцитів). Буває 4-х видів: А) дефіцитні анемії, бувають: 1) залізодефіцитні ( складає 80 % всіх анемій, детально розглядається далі) 2 ) В12 – фолієводефіцитні (виникає у хворих на ентерити, при яких порушується всмоктування вітаміну В12 і фолієвої кислоти) Б) гіпопластичні і апластичні анемії (бувають при ураженні кісткового мозку радіаційним і рентгеновським опроміненням) В) метапластичні анемії (бувають при заміщенні елементів червоного кісткового мозку пухлинними клітинами) Г) дисрегуляторні анемії (виникають прри ендокринних порушеннях).   Розглянемо найбільш розповсюджені види анемій.   ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ. Складає 80% всіх анемій. виникає в результаті того, що процес поповнення організму залізом відстає від його витрат.   ЕТІОЛОГІЯ. Причини виникнення слідуючі: 1) повторні часті кровотечі, які виснажують запаси заліза в організмі (у жінок – це тривалі місячні кровотечі понад 90 – 100 мл за добу, у чоловіків – кишкові кровотечі), якщо за рік втрачається понад 100 – 125 мг заліза виникає залізодефіцитна анемія, 2) порушення всмоктування заліза в ШКТ (при резекції шлунку або кишок, при хронічному ентериті), 3) у недоношених дітей або у дітей при багатоплідній вагітності. КАРТИНА КРОВІ. Анемія гіпохромна, кольоровий показник до 0,6. В еритроцитах зменшений вміст заліза і самих еритроцитів мало - еритропенія, знижується рівень сироваткового заліза. Характерні анізоцитоз і пойкілоцитоз (багато мікроцитів). Еритроцити мають вигляд тіней (анулоцитів).   КЛАСИФІКАЦІЯ. По причинах виникнення залізодефіцитну анемію поділяють на: 1) ранній хлороз (виникає у дівчаток в період статевого дозрівання, коли вають місуе надмірні тривалі крововтрати під час місячних) 2) пізній хлороз (виникає в клімактеричний період, коли знов можуть виникнути надмірні тривалі маткові кровотечі), 3) гастроентерогенна анемія (порушується всмоктування заліза з ШКТ після резекції шлунку або як наслідок хронічного ентериту), 4) анемія при інфекційних хворобах і запальних хворобах.   КЛІНІКА. Скарги на слабкість, швидку втомлюваність, головокружіння, запаморочення, шум в вухах, задишку, серцебиття, зниження АТ до 100/60 мм рт ст, печучий біль язика, спотворюється смак – хворі їдять глину, вапно, гіпс, землю... При огляді: шкіра алебастрова (дуже біла), суха, лупиться, волосся ламке,сухе, нігті ламкі, схильні до розшаровування,пастозність нижніх кінцівок. Язик гладкий, воскоподібний, блискучий (за рахунок атрофії сосочків язика), утворюються заїди в кутах рота.   ЛІКУВАННЯ. Препарати заліза – аскорутин, аскофер, фероплекс (всі таблетовані); ферум – лек (в/в) + дієтотерапія (багато їсти печінки, м`яса, яйця, яблука).   
 Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 490 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |