АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічна картина. Особливостi нервово-психiчних порушень при травмах черепа залежать вiд характеру ураження, iнтенсивностi та локалiзацiї травми

Особливостi нервово-психiчних порушень при травмах черепа залежать вiд характеру ураження, iнтенсивностi та локалiзацiї травми, вiд фактору часу i можливих ускладнень.

У зв'язку з багатоманiтнiстю факторiв, що визначають клiнiчну картину при травмах черепа, їх симптоматика також є надзвичайно рiзноманiтною i включає психiчнi, руховi, сенсорнi, вегетативно-вазомоторнi та вестибулярнi симптоми та синдроми, локальнi ознаки ураження, а також загальноцеребральнi реакцiї.

Сомато-неврологiчнi розлади при черепно-мозковiй травмi:

а) загальномозковi симптоми - головний бiль, нудота, блювота, запаморочення;

б) пiдвищення внутрiшньочерепного тиску - застiйнi явища на очному днi, посилення малюнку пальцевих вiдтискiв на рентгенограмi черепу, болiснiсть при рухах очних яблук в бiк або натисненнi на них, лікворні змiни (гiпер- i гiпотензiя, змiни вмiсту бiлка та форменних елементiв);

в) вестибулярнi розлади - запаморочення i нудота при мерехтiннi предметiв перед очима, при читаннi, окулостатичний феномен Гуревича (нестiйкiсть у позi Ромберга при актi конвергенцiї очних яблук);

г) розлади вегетативної iнервацiї – дифузний дермографiзм, гiпергiдроз при психiчному перенапруженнi, лабiльнiсть судинних реакцiй i пульсу;

д) неврологiчнi симптоми, що вказують на органiчне ураження ЦНС.

Психiчнi розлади, що виникають пiсля черепно-мозкового ураження, можна роздiлити згiдно трьох перiодiв перебiгу хвороби.

У початковому i гострому перiодах неврологiчнi та психiчнi розлади є досить рiзноманiтними.

Не дивлячись на ряд спiльних для закритих i вiдкритих черепно-мозкових травм особливостей, їх клiнiчнi прояви у початковому та гострому перiодах необхiдно розглядати окремо. Однак у перiодi вiддалених наслiдкiв (третiй перiод) вiдмiнностi обумовленi механiзмом травми нiвелюються настiльки, що змiни особистостi та психiчнi розлади хворих, якi перенесли черепно-мозкову травму, належить диференцiювати вже не за механiзмом виникнення, а згiдно тяжкостi ураження.

I. Початковий перiод черепно-мозкової травми.

Настає безпосередньо пiсля травми і у 94-95% випадкiв супроводжується миттєвим затьмаренням свiдомостi iнтенсивнiсть якого може коливатись вiд легкої i нетривалої обнубiляцiї до глибокої коми.

Переважно у хворих з тяжкою закритою травмою черепа i головного мозку спостергається тяжкий ступiнь оглушення свiдомостi, який виникає або одразу, або як перехiдний етап iз сопору чи коми протягом першої доби.

Глибока втрата свiдомостi, протрагований перехiд до ясної свiдомостi зi змiнами рiзних ступенiв оглушення i тривалим iснуванням легких його форм, а також виникнення на цьому тлі станiв перiодичного збудження зазвичай свiдчить про тяжкiсть травми.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 383 | Нарушение авторских прав