АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етіопатогенез

Початковим моментом всiх патофiзiологiчних процесiв, що розвиваються при черепно-мозковiй травмi є, безперечно, дiя механiчного чиннику. Загальний струс мозку і удар його стовбуру та основи об кістки черепа викликає порушення гемо- та ліквородинаміки. Сила механiчного поштовху приводить у рух черепно-мозкову рiдину, яка спрямовується з бокових у III та IV шлуночки, подразнюючи центри закладенi у їх стiнках.

У шлуночках мозку та субарахноідальному просторі розвивається гіпертензія (хоча у 20% випадків можлива гіпотензія), що супроводжується виникненням грубих порушень з боку регулюючих центрів гіпоталамусу.

Патогенез розладiв (у тому числi i психозiв), що виникають у початковому та гострому перiодах черепно-мозкової травми пов'язаний у першу чергу з незапальним дифузним чи локальним набряком мозку. Фактори розвитку набряку рзномантнi, i головний з них полягає у пiдвищеннi проникностi капiлярiв мозку. Після початкового рефлекторного спазму мозкових артеріол та капілярів у подальшому відбувається їх дилятація і, відповідно, уповільнення кровотоку з виходом плазми за межі судинного русла. Наростаючи протягом першого тижня після травми, набряк ускладнюється явищами мозкової гiпоксiї та ацідозу.

Все це при комоції доповнюється дрібними крововиливами, а при контузії прямою деструкцією частини речовини мозку і більш масивними крововиливами, які можуть мати відсрочений характер і схильні до рецидивів. На віддаленому етапі можлива організація колишніх некротизованих ділянок з утворенням кіст чи рубців, які подразнюючи сусідні області мозкової речовини можуть викликати судомні напади та інші пароксизми.

У свiтлi дослiджень павловської школи, при ушкодженнi головного мозку, початкова дифузна реакцiя ЦНС являє собою у легких випадках замежне захисне гальмування клiтин кори (обнубіляція), яке при тяжких ураженнях охоплює також пiдкiрковi утворення з тимчасовим виключенням складних безумовних рефлексiв (сопор, кома).

Характер і частота травматичних психічних розладів залежить не лише від тяжкості самої травми, але і від її особливостей, умов, в яких вона була отримана та від преморбідного функціонального стану ЦНС постраждалого.

Класифікація

Черепно-мозковi травми подiляються на закритi i вiдкритi.

При закритих травмах не порушена цiлiснiсть м'яких покривiв i збережена замкнутiсть внутрiшньочерепної порожнини.
Вiдкритi травми (поранення) черепа бувають непроникаючими i проникаючими. При перших втрачається цiлiснiсть лише м'яких покривiв та кiсток черепа, другi ж супроводжуються також ушкодженням твердої мозкової оболонки, а у рядi випадкiв i речовини мозку.

Iснуюча на сьогоднi класифiкацiя закритих травм головного мозку грунтується на вiдмiнностях у характерi травматичного ушкодження i патогенетичних механiзмах. Виходячи з цього, виокремлюють:

Комоцiї - струси мозку, при яких спостерігаються дифузні, як правило, функціональні розлади збоку стовбуру і основи мозку внаслідок удару об кісткову основу черепа. Комоції завжди супроводжуються втратою свiдомостi (нокаут, нокдаун).

Контузiї - забиття мозку з переважно локальними органічними ураженнями конвекситальної ділянки кори.

Компресiї - стснення мозку.

Баротравми - травми пiд дiєю вибухової хвилi. Окремо видiляють також пологову травму.

У клінічному перебігу травматичних психічних розладів умовно виокремлюють три періоди:

1. Початковий період.
2. Гострий період.
3. Період віддалених наслідків.

Психічні розлади при церебральних травмах.

I. Безпосереднi прояви травми: оглушенiсть, кома.

II. Гострi травматичнi психiчнi розлади.

1. Непсихотичнi форми:
   а) астено-невротичний синдром:
   астено-абулiчний,
   астено-депресивний,
   астено-iпохондричний.
   б) сурдомутизм;
   в) епiлептиформний (судомний) синдром.
2. Гострi травматичнi психози:
   а) травматичний делiрiй;
   б) сутiнковий стан свiдомостi;
   в) Корсаковський (амнестичний) синдром;

III.Стiйкi травматичнi розлади:

1. Травматична церебрастенiя;
2. Посттравматичний психопатоподiбний розвиток особистостi.
3. Травматична енцефалопатiя;
4. Травматична епiлепсiя;
5. Травматичний паркiнсонiзм;
6. Травматичне слабоумство;

IV. Пiзнi травматичнi психози:

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 410 | Нарушение авторских прав