АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етіопатогенез. При майже 100% інфікованості населення вірусами простого герпесу (ВПГ) інфекція являє собою проблему при різних формах імунодефіцитних станів

При майже 100% інфікованості населення вірусами простого герпесу (ВПГ) інфекція являє собою проблему при різних формах імунодефіцитних станів, наприклад, у вагітних, у новонароджених. Герпес-віруси поділяють на три великі групи залежно від типу клітин, які беруть участь у інфекційному процесі.

Альфа-віруси герпесу (наприклад, віруси простого герпесу (ВПГ)) характери-зуються коротким циклом репродукції в клітинних культурах in vitro і мають чітку цитопатогенну дію.

Бета-віруси герпесу (наприклад, цитомегаловірус людини та цитомегаловірус мишей) є патогенними лише для одного виду хазяїна.

Гама-віруси герпесу мають тропізм до В - і Т - лімфоцитів і можуть тривалий час персистувати в них (наприклад, вірус Epstein - Barr, вірус простого герпесу - 6, 7, 8).

У патогенезі неонатального герпесу мають велике значення два серотипи: ВПГ - 1 і ВПГ - 2. У дорослих людей ВПГ-1 викликає герпетичне ураження губів, ВПГ-2 - герпетичне ураження геніталій. У новонароджених тяжкі генералізовані захворювання з високим рівнем смертності найчастіше викликає ВПГ-2. Більшість дітей, інфікованих ВПГ-1, видужують повністю, висока смертність (60 - 65%) спостерігається при ВПГ-2, а у дітей які вижили - стійкі неврологічні розлади. Частота герпесу, зареєстрованого у новонароджених, 1:2000-1:5000.

Характеристика ВПГ

ВПГ - ДНК-вмісний вірус, який належить до сімейства герпес-вірусів (Herpes viridae). Містить двониткову ДНК із молекулярною масою 92-102*10⁶дальтон. Розміри частинок віріону 150 - 200 нм. Важливо, що ДНК герпес-вірусів має багато кінцевих і внутрішніх повторних кінцевих послідовностей (> 0,5% маси геному). Приблизно кожне шосте повторення послідовностей представлено дезоксигуанозином. Це і було основою для створення протигерпетичного препарату ацикловір.

Віріони ВПГ складаються із трьох основних компонентів: нуклеотиду, капсиду і білково - ліпідної оболонки.

ВПГ з термолабільним: інактивується при 50-52⁰С протягом 30 хвилин, при 37,5° С - протягом 20 годин. Для збереження термостабільності вірусу оптимальним є рівень рН 6,5 - 6,9. ВПГ є чутливим до дії дезінфекційних розчинів і ефіру. На металевих поверхнях (монети, дверні ручки, водопровідні крани та ін.) віруси виживають протягом 2 годин, у вологих матеріалах (медична вата, марля) - до 6 годин.

ВПГ мають властивості пожиттєвої персистенції в організмі людини і здатність викликати різноманітні форми захворювання в умовах імунодефіциту. При нормальній імунній відповіді вірус елімінується з більшості органів і систем організму, за винятком паравертебральних сенсорних гангліїв, де він зберігається в латентному стані протягом усього життя. Активація вірусу пов'язується з недостатньою активністю макрофагів, Т-хелперів, цитотоксичних лімфоцитів, а також зниженням продукції медіаторів імунітету, в тому числі інтерферону. Доведено, що герпетична інфекція розвивається не тільки на тлі імунодефіциту, ВПГ мають здатність гальмувати імунну відповідь.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 445 | Нарушение авторских прав