АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сучасна протигерпетична хіміотерапія

Профілактика та лікування захворювань, які викликані ВПГ-і та ВПГ-2, пов'язані з використанням ациклічних нуклеотидів. Першим препаратом такої дії є ацикловір (зовіракс), упроваджений в клінічну практику в 1981 році. Ацикловір є синтетичним ациклічним аналогом природного нуклеотиду дезоксигуанозину, компонента ДНК. Ефект дії цього унікального препарату базується на властивості герпес-вірусів при реплікації нової ДНК для нових генерацій віріонів використовувати нуклеотиди із цитоплазми інфікованої ним клітини. Якщо цитоплазму інфікованої клітини насичувати дефектними нуклеотидами, то вони потрапляють в структуру нових вірусних ДНТС і припиняють механізм розмноження вірусів.

В інфікованій клітині ацикловір перетворюється в активну монофосфатну форму, для якої клітинна мембрана є непроникною, і монофосфат ацикловіру накопичується в інфікованій клітині.

Трифосфат ацикловіру є гомологічним до компонента вірусної ДНК - гуанозинтрифосфату і вірусною ДНК-полімеразою вбудовується в кінцеві ланки ДНК.

Ацикловір є абсолютно нетоксичним для клітин організму. Досягається це тим, що він, головним чином, активно потрапляє в інфіковану вірусом клітину, а в цитоплазмі інших клітин і в плазмі крові його концентрації незначні. ДНК-полімераза неінфікованих клітин не "бачить" ацикловір, що повністю виключає цитопатичні, мутагенні, канцерогенні властивості.

Ацикловір (ациклогуанозин, зовіракс, віралекс) є інгібітором ДНК - полімерази вірусів простого герпесу І і II типів, вітряної віспи. Новонародженим оптимально необхідно вводити препарат внутрішньовенно (протягом години) у добовій дозі 30 мг/кг, розділеній на 3 вливання. Для недоношених дітей із масою тіла менше 1500 г – 20мг/кг/добу за 2 введення. Тривалість лікування 2-3 тижні залежно від ефекту.

Такий режим забезпечує в цереброспінальній рідині концентрацію ацикловіру, в 30-350 разів більшу за мінімальну дозу, що інгібує ріст ВПГ-1 і в 3 - 30 разів більшу стосовно ВПГ-2. Тривалість напіввиведення препарату із крові 2,1 - 4,8 години, але при нирковій недостатності збільшується до 19 годин. Ацикловір знижує летальність при герпетичному енцефаліті із 65 - 67% до 20%, а тяжкі неврологічні наслідки енцефаліту з 84% до 14%. Із шлунково-кишкового тракту всмоктується повільно на 15 - 30% від введеної дози.

Побічні ефекти ацикловіру: тремор, летаргія, кома, судоми, артеріальна гіпотензія, тимчасове пригнічення кровотворення; висипи на шкірі, нудота, блювання, діарея при прийманні per os; гематурія, кристалурія, підвищення рівня креатиніну в крові. У немовлят побічні ефекти спостерігаються рідко.

Відарабін (аденінарабінозид) - цитостатик, який пригнічує розмноження вірусів герпесу за рахунок блокади ДНК - полімерази. У новонароджених при герпетичному енцефаліті вводять внутрішньовенно краплинно протягом 12 годин у дозі 15-30 мг/кг маси тіла щоденно протягом 10-21 днів. Летальність при енцефаліті зменшується із 65 -75% до 35 - 40%, але частота неврологічних ускладнень у дітей, що вижили, залишається досить високою - більше 50%.

Побічні ефекти відарабіну (частіше спостерігаються у дорослих): підвищення внутрішньочерепного тиску, нудота, блювання, діарея, міоклонуси, атаксія, галюцинації, депресія кровотворення, лейкопенія. У новонароджених побічні ефекти спостерігаються рідко.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 427 | Нарушение авторских прав