АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Моніторинг дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.

Прочитайте:
  1. N Проведення профілактики захворювань серед породіль та новонароджених.
  2. Аборт – війна проти дітей, проти себе і проти Господа Бога
  3. Асфіксія новонароджених
  4. Вакцинація новонароджених проти гепатиту B.
  5. Вакцинація новонароджених проти гепатиту В.
  6. Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
  7. Вимоги до ведення і моніторингу стану новонародженої дитини під час застосування ШВЛ
  8. Вимоги до моніторингу під час застосування методики СДППТ
  9. Диспансерне спостереження за ВІЛ-інфікованими дітьми
  10. Добова потреба в інсуліні в дітей, хворих на цукровий діабет, залежно від віку

Комітет СНІДу Американської академії педіатрії (1997) рекомендує такий лабораторний моніторинг дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями:

у перші 6 місяців життя:

- оцінка ризику інших захворювань (сифіліс, токсоплазмоз, гепатит В, цитомегалія) відразу після народження чи в максимально короткий термін;

- розгорнутий клінічний аналіз крові з обов'язковим визначенням лейкоцитарної формули і тромбоцитів щомісячно;

- профіль Т-лімфоцитів (СД4+, СД8+) у віці 1 і 4 місяців;

- ЛПР для ДНК ВІЛ і/або культура ВІЛ у перший місяць і в 3 місяці;

- рівні імуноглобулінів у 4 місяці.

у дітей старше 6 місяців:

- кількість Т-лімфоцитів (СД4+, СД8+) кожні 3-6 місяців;

- рівні імуноглобулінів 1 раз на 6 місяців;

- визначення активності печінкових ферментів (помірне їх підвищення при ВІЛ-інфекції) кожні 3-6 місяців;

- рентгенографія органів грудної клітки 1 раз на 6 місяців;

- нейросонографія 1 раз у 6 місяців.

При клінічній інтерпретації кількості СД4+ Т-лімфоцитів у дітей необхідно враховувати вікову варіабельність показника. Кількість СД4+ Т-лімфоцитів у здорових дітей без ВІЛ-інфекції є достовірно вищою, ніж у здорових дорослих. Протягом перших 6 років життя цей показник поступово зменшується і стає таким, як у дорослих. Зниження відсотка СД4+ Т-лімфоцитів є маркером прогресування ВІЛ-інфекції і свідчить про поганий прогноз для дитини. Ідентифікація імунологічної категорії важлива для проведення терапії, тому цей показник необхідно визначати кожні 3 місяці. Виявлення у немовлят патологічного імунологічного профілю (число СД4+ <1900 в 1 мкл і число СД8+ >850 в 1 мкл) протягом перших 6 місяців свідчить про швидке прогресування хвороби.

Вірусне навантаження в периферичній крові при перинатальному інфікуванні відрізняється від відповідного показника у дорослих.

При народженні дітей з перинатальною трансмісією ВІЛ спостерігається низький рівень РНК ВІЛ у плазмі крові. Різке збільшення кількості копій відбувається протягом перших 2 місяців, потім відмічається повільне зниження вірусного навантаження протягом першого року життя. За різними літературними даними рівень РНК ВІЛ більше 100000 299000 копій у 1 мкл у дитини молодше 12 міс. може корелювати з прогресуванням захворювання і високим ризиком смерті. Дослідження числа копій РНК ВІЛ, абсолютного числа і відсотка СД4+ Т-лімфоцитів є важливим критерієм для початку і зміни терапії.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 366 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)