АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Асфіксія новонароджених

Основні етапи реанімації:

- забезпечити прохідність дихальних шляхів;

- стимуляція відновлення дихання;

- підтримка кровообігу.

1. Після відділення від матері новонародженого переносять в інфрачервоний обігрівач, шкіру осушують пелюшкою.

2. Прохідність дихальних шляхів забезпечується положенням дитини на спині з помірно закинутою головою і валиком під плечима. Очистити дихальні шляхи (порожнина рота, носа, глотки), уникаючи подразнення задньої стінки глотки (збуджується парасимпатична нервова система, що провокує брадикардію і апное).

3. Стимуляція дихання за допомогою одного з трьох тактильних прийомів:

- поплескування по підошві;

- постукування пальцем по п’яті;

- розтирання долонею спинки.

Повторити не більше двох разів.

Забороняється: зрошувати дитину гарячою або холодною водою, давати струмінь кисню в обличчя, стискувати грудну клітку, бити по сідницях.

Тривалість цього етапу не повинна перевищувати 15-20 сек.

Далі стан дитини оцінюється послідовно за трьома ознаками:

- наявність дихання;

- частота серцевих скорочень;

- колір шкіри.

4. При відсутності або неефективності спонтанного дихання негайно почати ШВЛ за допомогою маски і мішка типу „АМБУ”. Частота дихання 40 на 1 хв., тиск 20-40 см водяного стовпа. Неефективність масочної вентиляції потребує:

5. Проведення ендотрахеальної інтубації.

Через 20 сек. після початку ШВЛ проводять підрахунок ЧСС.

Якщо ЧСС менше 60 або 60-80 за 1хв – показаний непрямий масаж серця.

Якщо ЧСС після цього не збільшується - необхідно ввести адреналін в/в або ендотрахеально.

Якщо ЧСС зростає – продовжується ШВЛ.

Коли ШВЛ перевищить 100 за хв.. і встановиться самостійне дихання, ШВЛ припиняють і оцінюють колір шкіри. Наявність ціанозу вимагає призначення оксигенотерапії у вигляді 80% кисню. При зменшенні ціанозу перейти на 40% кисень.

Медикаментозна терапія

- Адреналін (у вену пуповини) при ЧСС менше 80 за хв.. на фоні ШВЛ – концентрація 1:10000 (0,1 мл адреналіну і 0,9 мл фіз. розчину в дозі 0,1 мл /кг). Введення можна повторити тричі через 5 хв.

- Натрію бікарбонат 4,2% при метаболічному ацидозі – 4мл/кг в/в струминно повільно.

- Бемегрид 0,5% - 0,1-0,2мл/кг, налоксон -0,1 мл/кг – при наркозній депресії.

Оцінити колір шкіри: синій – дати кисень, рожевий або локальний ціаноз – спостереження і моніторинг.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав