АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога. - промивання шлунку: сумарний об’єм рідини для промивання повинен складати 0,5-1 л на рік життя, але не більше 10 л

Прочитайте:
  1. IV.Медична допомога
  2. Види кровотеч і перша допомога
  3. Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
  4. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  5. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
  6. Долікарська допомога потерпілому. Способи штучного дихання
  7. Долікарська допомога при внутрішній кровотечі
  8. Долікарська допомога при задусі, утопленні, отруєнні, та в інших випадках
  9. Долікарська допомога при пораненнях і кровотечах
  10. Долікарська допомога при ураженні електричним струмом

Догоспітальний етап

- промивання шлунку: сумарний об’єм рідини для промивання повинен складати 0,5-1 л на рік життя, але не більше 10 л. Для промивання шлунку використовувати 1% розчин NaCl; після промивання ввести в шлунок обволікаючі препарати (жирові емульсії в дозі 2-3 мл/кг та ентеросорбенти (активоване вугілля та інш – 1г/кг));

- промивання кишечника 5% розчином NaCl;

- ентеросорбція на протязі усього гострого періоду захворювання

Госпітальний етап

- ентеральне зондове водне навантаження 5% розчином глюкози, фізіологічним розчином з швидкістю 10-15 мл/кг/год протягом перших 6 годин лікування;

- стимуляція діурезу (лазикс, фуросемід 1-3 мг/кг/добу);

- розчин глюкози 5-10%,фізіологічний розчин, реополіглюкін в/в крапельно з швидкістю 10-15 мл/кг/год в режимі дегідратації (парентеральне водне навантаження здійснюється за умов наявності середнього або тяжкого ступенів синдрому токсико-ексикозу – втрата маси тіла 5-10% і більше). Після 6 годин лікування об’єм водного навантаження та швидкість введення розчинів визначаються індивідуально;

- заходи щодо проведення ситуаційної та корегувальної терапії:

1. Корекція електролітних порушень шляхом введення сольових розчинів під контролем вмісту електролітів в крові.

2. Контроль та підтримка вітальних функцій.

3. Корекція КОС.

4. Глюкокортикоїди (в/в 1-2 мг/кг/добу за проднізолоном).

5. Вітамін Е – 2 мг/кг/добу через рот.

6. З метою окислення етанолу: 20% розчин глюкози з інсуліном в/в, вітамі С, В1, В6, розчин унітіолу 5%-5мг/кг/добу, розчин натрію тіосульфату 30%-1 мл/кг/добу.

7. Корекція гіпокальціємії.

8. При наявності показань – ШВЛ.

 

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 408 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)