 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Мал. 3.5. Головний мозок риба – схематичне зображення поздовжнього розрізу мозку; б – мозок карася, вид зверху; 1 – передній мозок; 2 – перший мозковий шлуночок, 3 – епіфіз, 4 – середній мозок, 5 – заслінка мозочка, 6 – мозочок, 7 – мозковій канал, 8 –четвертий мозковий шлуночок, 9 – довгастий мозок, 10 – судинний мішок, 11 – гіпофіз, 12 – третій мозковий шлуночок, 13 – ядро зорового нерва, 14 – проміжний мозок, 15 – нюховий тракт, 16 – зорові долі, 17 – мигдалеподібні горби, 18 – вагусні частки, 19 – спинний мозок, 20 – дах мозочка, 21 – нюхові частки, 22 – нюхова цибулина
У області довгастого мозку розташовуються життєво важливі центри. Цей відділ мозку здійснює регуляцію дихання, серцевої діяльності, травного апарату тощо. Дихальний центр – це група нейронів, що регулюють дихальні рухи. Можна виділити центри вдиху і видиху. Якщо зруйнувати половину довгастого мозку, то дихальні рухи припиняються тільки на відповідному боці. Цей центр стимулюється киснем. У середовищі, бідному на кисень, у риб зростає амплітуда та частота дихальних рухів. Зміна вмісту в крові вуглецю не впливає на дихальний центр. Після припинення притоку крові дихальний центр у акул продовжує працювати ще протягом деякого часу. В ділянці довгастого мозку розташовується також центр, що регулює роботу серця і судин. Важливим центром довгастого мозку є центр, що регулює роботу хроматофорів. За подразнення цього центру електричним струмом відбувається знебарвлення всього тіла риби. Тут же знаходяться центри, що регулюють роботу шлунково-кишкового тракту. У риб, які мають електричні органи, розростаються рухові ділянки довгастого мозку, що призводить до утворення значних електричних часток, які є своєрідним центром синхронізації розрядів окремих електричних пластинок, що іннервуються різними мотонейронами спинного мозку. У результаті цієї синхронізації розряд усіх пластинок відбувається одночасно, і це призводить до збільшення його напруги. У риб, що ведуть малорухомий спосіб життя, велике значення має смаковий аналізатор, у зв'язку із чим у них розвиваються спеціальні смакові частки. Поряд із ядрами 8-ої і 10-ої пар нервів розташовані центри, що регулюють рух плавців. У разі електричного подразнення довгастого мозку позаду від ядер 10-ої пари відбувається зміна частоти і спрямованості руху. Особливе значення відіграє група гангліозних клітин у вигляді своєрідної нервової мережі, яку названо ретикулярною формацією. Вона починається у спинному мозку, далі зустрічається у довгастому і середньому. У риб ретикулярна формація пов'язана із аферентними волокнами вестибулярного нерва (8) і нервами бічної лінії (10), а також волокнами, що відходять від середнього мозку і мозочка. Ретикулярна формація довгастого, середнього і проміжного мозку є єдине у функціональному відношенні утворення, яке відіграє важливу роль у регуляції функцій. До її складу входять гігантські маутнерівські клітини, що забезпечують плавальні рухи риб. Функціональне значення цих гігантських гангліозних клітин довгастого мозку полягає в тому, що, по-перше в їх дендритах сходяться всі аферентні шляхи із різних ділянок, і, в першу чергу, із області вестибулярного ядра та слухового нерва, із органів бічної лінії, трійчастого нерва, а також із мозочка і кори середнього мозку, по-друге, від них відходять гігантські маутнеровські волокна, що входять до складу ретикуло–спінального шляху, який забезпечує регулювальний вплив на функції спинного мозку. Регулювальний вплив на спинний мозок має і так звана олива довгастого мозку – ядро, добре виражене у хрящових риб і гірше у костистих. Воно пов'язане зі спинним мозком, мозочком, проміжним мозком і бере участь у регуляції рухів. У деяких риб, що відрізняються високою плавальною активністю, розвивається додаткове ядро оливи, яке пов'язане із діяльністю м’язів тулуба і хвоста. Ділянки ядер 8-ої і 10-ої пар нервів беруть участь у перерозподілі тонусу м'язів і здійсненні складних координаційних рухів.
Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 782 | Нарушение авторских прав |