АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вестибулярна система

Прочитайте:
  1. I' Система кровм
  2. I. Остеология (кости, система скелета)
  3. I. ПЕРЕДНЯЯ СПИНАЛЬНАЯ СИСТЕМА
  4. II. Соединения; система соединений
  5. III. Нервная система
  6. IV. Система изложения
  7. IX. Дыхательная система
  8. IX. Система HLA
  9. VI Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань
  10. VIII.4.2. Сердечно-сосудистая система

Рецептори гравітації у всіх риб розташовуються в лабіринті. Лабіринт являє собою кісткове утворення, усередині якого розташований перетинчастий лабіринт. Простір між кістковим і перетинчастим лабіринтами заповнено рідиною — перилімфою. Зсередини перетинчастий лабіринт також заповнений рідиною — ендолімфою.

 
 

Лабіринт риб складається із декількох відділів і представлений трьома півколовими каналами, утрикулюсом, сакулюсом і лагеною (мал. 4.2).

Мал. 4.2. Лабіринт риб: 1 – півколовий канал; 2 – круглий мішечок (сакулюс); 3 – отоліт

Верхня частина лабіринту — півколові канали й утрикулюс із їхніми сенсорними елементами — виконують в основному гравітаційні функції, а нижня частина — сакулюс, равлик і лагена — слухові. Тому верхню частину лабіринту звичайно виділяють як вестибулярний апарат, протиставляючи його органу слуху

В основі організації рецепторних структур лабіринту лежать вторинночутливі волоскові клітини, які є рецептуючими елементами, зв'язаними через синапси із аферентними і еферентними нервовими волокнами.

У риб це звичайно невеликі (20—40 мкм у довжину і 5—10 мкм у ширину) клітини циліндричної форми, так звані волоскові клітини II типу. Колбоподібних клітин I типу у риб немає. із кутикули клітин виступають пучки волосків, через наявність яких вони й одержали свою назву.

Волоски бувають двох видів. Одні із них, тонкі і численні, заповнені цитоплазмою й занурені в тришарову плазматичну мембрану, називаються стереоциліями. Полярно по відношенню до них розташовується більш довга війка, що містить 9 пар мікротрубочок – кіноцилія. Зсув волосків у бік кіноцилії викликає збудливий ефект, у протилежному напрямку — гальмівний.

Роль одиночної кіноцилії зводиться до регуляції ступеня ковзання, тиску і точності відходження на вихідні позиції отолітової мембрани в ділянка кожної рецепторної клітини, тоді як стереоцилії є тими структурами, що відповідальні за процес перетворення механічного стимулу в електричну активність волосковоі клітини.

До клітин II типу підходять аферентні і еферентні нервові закінчення, що утворюють синапси із базальною мембраною циліндричної волоскової клітини.

В отолітових частинах лабіринту, тобто в утрикулюсі, саккулюсі і лагені, клітини зібрані у групи – макули, причому нерідко одне відділення лабіринту може мати декілька макул. Кіноцилії волоскових клітин макули прикріплені до великого отоліта, в якому є кристали СаСОз (отоконії), що склеєні разом желеподібною речовиною. Дистальні кінці стереоцилій волоскових клітин макули розташовані вільно і підпирають або «зачісують» отолітову мембрану. Зсув отолітової мембрани при зміні положення тіла в гравітаційному полі супроводжується появою змішуючих сил, діючих на волоски рецепторних клітин.

Волоскові клітини напівкружних каналів сконцентровані в ампулах, що розташовані в переході каналу в утрикулюс. У кожній ампулі волоскові клітини згруповані в кристу, над якою розташована желеподібна купула. Волоски входять у цей желеподібний звід, що простирається від однієї сторони ампули до іншої. Стимуляція волоскових клітин у кристі зв'язана із відхиленням купули за руху ендолімфи усередині каналів приблизно так само, як у невромастах бічної лінії.

У функціональному відношенні макула утрикулюса сприймає положення організму стосовно гравітаційного поля, тобто слугує рецептором гравітації. Кристи ампул трьох напівкружних каналів, розташованих у трьох взаємно перпендикулярних площинах, сприймають кутові прискорення.

У клітинах кристи горизонтального каналу кіноцилії і пучки стереоцилій орієнтовані у бік утрикулюса, а в клітках переднього вертикального каналу — у бік просвіту каналу. Така морфологічна поляризація має, очевидно, відношення до механізму спрямованої збудливості каналу. Так, у горизонтальному каналі струм ендолімфи викликає збудливий ефект, якщо він спрямований до утрикулюсу, а у вертикальних — гальмівний.

У макулах отолітових органів орієнтація кіноцилії така, що при зсуві отолітової мембрани частина клітин збуджується, інші гальмуються. В утрикулярній макулі, тобто в основному рецепторі гравітації, рецепторні клітини із подібною поляризацією збираються в групи, що у сукупності утворюють чотирипланову мозаїку.

Кожної частини цієї мозаїки квадранта може відповідати визначена група м'язів, що приймають участь в статичних та стато–кінетичних установчих рефлексах, які регулюються функцією утрикулярної макули.


Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 492 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)