АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сенсорні системи шкіри

Прочитайте:
  1. A.слідкувати за станом серцево-судинної системи (частотою пульсу та рівнем артеріального тиску)
  2. E Аномалії розвитку нервової системи
  3. VІІ. ОБ’ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
  4. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  5. Аглютиногени і аглютиніни системи АВ0.
  6. Алергічні захворювання шкіри
  7. Анатомічні особливості кровоносної системи риб
  8. Анатомічні особливості травної системи риб
  9. Анатомія вегетативної нервової системи
  10. Анатомія дихальної системи (верхні дихальні шляхи)

У шкірі розташовується цілий ряд рецепторних утворень, що реагують на больові, температурні і механічні подразники. У хрящових риб це прості нервові закінчення, а у костистих з'являються і складні неінкапсульовані рецептори. Вільні нервові закінчення є полімодальними рецепторами, що реагують на больові, температурні і механічні подразники.

Рецепторисистеми больової чутливості локалізовані по всій поверхні тіла, а найбільш щільно вони розташовані на плавцях. Ці структури частіше інших піддаються больовим впливам при агресії. Больова чутливість риб має індивідуальну варіабельність за амплітудою і характером відповідей, залежить від фізіологічного стану риб і сезону року. Виявлено, що в риб є різноманітні за своїми механізмами антибольові ендогенні системи.

Сенсорна система дотику

Дотик як контактний орган сприйняття найбільш розвинений у придонних видів і мешканців каламутних вод, а також у тих риб, які активні ніччю. На близьких відстанях, що вимірюються сантиметрами, риби за допомогою дотику спроможні пеленгувати джерело коливань, якщо розмір зсуву часток води досягає декількох міліметрів.

Терморецепція

Риби мають добре розвинену систему терморецепторів і реагують на незначні зміни температури води. Електрофізіологічними і дослідженнями за допомогою умовних рефлексів встановлено, що риби уловлюють градієнт температури 0,03 – 0,07˚ С при швидкості його зміни 0,1 град/хв. Найбільш чутливі до зміни температури морські риби. Морські собачки, бельдюги, мерланги, бички уловлюють зміну температури на 0,03 ˚С; сайда, камбали, зеленушки, карасі, колючки – на 0,05 ˚С, райдужна форель, вухастий окунь – на 0,1 ˚С, гольяни, сомики на – 1 ˚С.

Термочутливі органи в риб розташовані по всьому тілу. І чим більша кількість цих органів сприймає які-небудь зміни в терміці навколишнього середовища, тим точніше риба розпізнає характер цих змін, тобто чутливість підвищується при сумації відповідних сигналів із множини терморецепторів. Маючи настільки високу термочутливість, риба за найменшими змінами температури може розділити теплі і холодні води не тільки у прибережжі і у гирлах рік, але й у відкритому океані.

Для кожного виду є температура, якій вони віддають перевагу – термопреферендум. Для тріски термопреферендум становить 9 ˚С, для райдужної форелі – 16 – 21 ˚С, тиляпії – 28 – 29 ˚С. Термопреферендумможе змінюватися в залежності від фізіологічного стану риби. Так, у ляща і плітки влітку термопреферендум близько 27 ˚С, а взимку – 2 – 3 ˚С.


Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 754 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)