АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шкіра та її функції

Шкіра відміжовує тіло риби від зовнішнього середовища. Це обумовлює її головну захисну функцію. Між внутрішнім середовищем організму і середовищем зовнішнім майже завжди існує осмотичний градієнт – різниця в концентрації розчинених речовин. Шкіра риб слабо прониклива для води і розчинених речовин і тому забезпечує водно-сольовий гомеостаз. Вона також є бар'єром для проникнення бактерій. Цьому сприяють виділення шкіри, які мають бактерицидні властивості. Крім того, виділення слизу і десквамація (злущування) епітелію веде до постійного відновлення поверхні шкіри. Дрібний об'єкт може затриматися на шкірі, тільки занурившись у неї. Шкіра має значну механічну стійкість і пружність. Верхні шари шкіри легко руйнуються, але і легко відновлюються. Внутрішній шар шкіри порушити важче. Механічну стійкість і захисні властивості шкіри багатьох риб збільшують покрив луски, різноманітного роду жучки, пластинки і колючки.

Шкіра виконує численні функції:

1. бере участь у передачі сил, що виникають при роботі тулубно-хвостових м'язів. М'язові волокна міомерів прикріплюються до внутрішньої поверхні шкіри;

2. забезпечує різноманітні види рецепції. У шкірі розташована велика кількість термо- і електрорецепторів, тактильних рецепторів, смакових бруньок.

3. забезпечує відповідне – захисне, попереджуюче, шлюбне забарвлення;

4. бере участь у газообміні;

5. забезпечує високу швидкість згортання крові під час травм.

Значна кількість морських риб має отруйні залози, які виконують захисні функції.

У деяких глибоководних риб є світні органи.

Шкіра добре іннервована, васкуляризована, із великою кількістю залоз. Її структури спроможні до ефективної регенерації. Маса шкіри у хижих риб звичайно менше, ніж у мирних. Значну частину шкіри складають тривкі структурні білки, які погано використовуються організмом, тому при виснаженні риб відносна маса шкіри збільшується.

Шкіра риб складається із двох прошарків – епідермісу і дерми. Під дермою лежить підшкірний шар, що складається із пухкої сполучної і жирової тканин (мал. 14.1).

Епідерміс складається із багатошарового епітелію, що виникає із першого зародкового листка – ектодерми. Основу епідермісу складає базальний шар, що складається із одного ряду високих призматичних клітин, які розмножуючись, дають початок клітинам шарів, що розташовані вище. Між верхнім і нижнім шарами лежить кілька шарів численних клітин, форма яких поступово, у міру наближення до поверхні, міняється від витягнутої до плоского. Між дрібними клітинами епідермісу розташовані великі залозисті клітини, які належать до трьох типів. Молоді клітини немов виштовхують більш старі клітини: останні, поступово уплощуючись, переходять у верхні шари. Ороговінню піддаються самі зовнішні шари.

На границі епідермісу із коріумом видні окремі групи пігментних клітин, а також кровоносні судини, заповнені еритроцитами.

Дерма розташовується під епідермісом і має мезодермальне походження. Вона складається із трьох шарів. Сосочковий або субдермальний складається із пухкої сполучної тканини, що містить колагенові і еластинові волокна, гістіоцити і пігментні клітини. Велика його частина зайнята лускою. Сітчастий шар складається із щільної сполучної тканини. Колагенові і еластинові волокна цього шару переплітаються у різних напрямках. У дермі розташовуються кровоносні судини і нерви.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 560 | Нарушение авторских прав