Визначення арт-терапії.
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Кафедра практичної психології та педагогіки
Лекція з дисципліни «Арт-терапія» № 1
«Загальне поняття терапії мистецтвом. Форми та особливості арт-терапевтичної діяльності»
Для підготовки бакалаврів
З напрямку підготовки 6.030103 «ПАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»
Підготувала:
викладач кафедри ПП та П
О.Р. Германович
ПЛАН:
1. Визначення арт-терапії.
2. Цілі арт-терапії. Основні напрями в арт-терапії.
3. Форми арт-терапевтичної роботи.
4. Особливості арт-терапевтичної діяльності.
Глосарій: арт-терапія
Завдання на самопідготовку:
1. Здійснити теоретичний огляд видів арт-терапії.
2. Знати:
ü визначення поняття арт-терапії;
ü особливості та властивості арт-терапії як методу;
ü форми арт-терапевтичної роботи.
3. Розкрити особливості психотерапевтичного впливу методами арт-терапії.
4. Підібрати арт-терапевтичні техніки (по 2 на наступні види арт-терапії: терапія малюванням, ігротерапія, музикотерапія, казко терапія, фототерапія).
Рекомендована література:
1. Бурно М. Терапия творческим самовыражением. – М: Медицина, 1989. – 304 с.
2. Мещеряков Б.Г. Большой психологический словарь / Б.Г. Мещеряков, В.П. Зинченко. – СПб.: прайм – Еврознак, 2005. – 672 с. – (Проэкт «Психологическая энциклопедия»).
3. Практикум по арт-терапии // Под ред. А.И. Копытина. - СПб: Питер, 2000. ‑ 448 с.
4. Яценко Т.С. Арт-терапевтичні технології в роботі психолога / Т.С. Яценко, І.В. Калашник, І.О. Чернуха. – К.: Марич, 2009. – 68 с. – (серія «Психологічний інструментарій»).
Мета:
Навчальна:
· розкрити семантичний зміст поняття «арт-терапія»;
· визначити цілі арт-терапії;
· охарактеризувати основні напрями арт-терапії;
· проаналізувати форми арт-терапевтичної роботи;
· проаналізувати особливості арт-терапевтичної діяльності.
Розвиваюча:
· поглибити широту знань про психотерапевтичні методи в психології.
· розвинути здатність належно обирати методики у професійній діяльності
· розширити систему поглядів на форми психотерапевтичних практик, які ґрунтуються на використанні візуальних, пластичних засобів самовираження.
Виховна:
· виховати прагнення до самопізнання та саморозвитку студентів шляхом представлення психологічних арт-терапевтичних практик;
· впливати на культурний розвиток та моральні принципи студентів посередництвом звернення їхньої уваги на прийоми та методи терапії мистецтвом;
· викликати у студентів почуття любові до майбутньої професії.
Час проведення: 2 год.
Місце проведення: лекційний зал
Визначення арт-терапії.
Арт-терапія виникла у 30-их роках ХХ ст. Термін «арт-терапія» ввів у науковий тезаурус Адріан Хілл у 1938 р., описуючи свою роботу із туберкульозними хворими у санаторіях. Її основою є художня практика, оскільки в ході арт-терапевтичних занять клієнти залучаються до образотворчої діяльності.
Спершу арт-терапія виникла у контексті теоретичних ідей З. Фрейда та К.Г. Юнга, а згодом вона набула більш широкої концептуальної бази, включивши гуманістичні моделі розвитку особистості К. Роджерса та А. Маслоу.
Згідно прийнятого у міжнародній літературі визначення, арт-терапію розглядають як одну з форм психотерапевтичної практики, що грунтується на використанні клієнтами візуальних, пластичних засобів самовираження у контексті психотерапевтичних стосунків.
Арт-терапія є однією із форм психотерапії мистецтвом, що включає також драматерапію, музикотерапію і танцювальну терапію. У деяких країнах арт-терапія та інші напрями психотерапії мистецтвом визнані не лише як самостійні форми психотерапії, але і як професії. Європейський консорціум арт-терапевтичної освіти ЄКАТО (ECArTE) об'єднує більше трьох десятків європейських університетів, що розробляють програми підготовки спеціалістів за різними напрямами психотерапії мистецтвом. Одним із основних завдань діяльності ЄКАТО є запровадження в усіх країнах, що є її членами загальних стандартів арт-терапевтичної освіти й професіональної практики.
Арт-терапія є сукупністю психологічних методів впливу, що застосовуються у контексті художньої творчості клієнта та психотерапевтичних стосунків і використовуються з метою лікування, психокорекції, психопрофілактики, тренінгу осіб із різними фізичними вадами, емоційними і психічними розладами, а також представників груп ризику. (О.І. Копитін, О.Є. Свістовська)
АРТ-ТЕРАПІЯ (від. англ. art - мистецтво + грец. therapeia - лікування). У вузькому сенсі А.-т. - лікування нервових і психічних захворювань людини (пацієнта) з допомогою психологічних засобів впливу посередництвом мистецтва та самовираження у мистецтві. У широкому сенсі А.-т. включає надання психологічної допомоги здоровим людям (клієнтам) у ситуаціях різного роду психологічних утруднень, а також у разі потреби покращити якість власного життя шляхом творчого відображення дійсності в художніх образах.
Арт-терапевтичні заняття сприяють більш ясному, тонкому вираженню власних переживань, проблем, внутрішніх суперечностей, з одного боку, а також творчого самовираження - з іншого. У процесі творчості пацієнт набагато яскравіше і більш очевидно може проявити себе, ніж застосовуючи засоби мови.
Арт-терапевтичні твори сприяють прориву сутності комплексів у свідомість, і переживанню та пропрацьовуванню супутніх їм негативних емоційних станів. Це особливо важливо для хворих, які не можуть «виговоритися», тому що виразити свої фантазії у творчості легше, ніж про них розповісти. Фантазії, які зображені на папері або виконані в глині, нерідко прискорюють і полегшують обговорювання переживань. У процесі творчості ліквідується або знижується психологічний захист, який присутній при вербальному, звичному контакті, відповідно – пацієнт неупереджено та реальніше оцінює свої відчуття навколишнього світу.
Методи арт-терапії базуються на переконанні, що внутрішнє «Я» людини відбивається в зорових образах кожного разу, коли вона спонтанно, не особливо замислюючись про свої твори, малює, пише картину, ліпить скульптуру тощо. Причому, використовуються елементарні художні засоби, а також, для участі в арт-терапії не потрібно попереднього досвіду у творчій діяльності. (А. Л. Венгер «Проективний метод»).
Види арт-терапії:
Артсинтезтерапія, бібліотерапія (форма лікування словом), відеотерапія, драма терапія, ігротерапія, маско терапія, музикотерапія, оригамі, пісочна терапія (сендсплей), робота з глиною, казко терапія, кольоротерапія, фототерапія, терапія малюванням.
Існує дві форми арт-терапії: пасивна і активна. При пасивній формі клієнт «споживає» художні твори, створені іншими людьми (розглядає картини). При активній формі арт-терапії клієнт сам створює малюнки, скульптури тощо. Заняття з арт-терапії можуть бути структурованими і неструктурованими. При структурованих заняттях тема жорстко задається і матеріал пропонується психологом. При неструктурованих заняттях клієнти самі обирають тему для висвітлення, матеріал, інструменти.
Особливості арт-терапії як методу:
1. засіб самовираження
2. як творчість
3. як метод зцілення
4. як гра
5. як навчання
6. як задоволення
Властивості арт-терапії як методу:
1. Метафоричність (мистецтво є метафорою, яка виражає внутрішні переживання людини. Тому кожен продукт створений клієнтом буде своєрідною метафорою його життя).
2. Тріадність (1. триступінчастий розвиток ідеї, що визначає три ступені в розвитку явищ дійсності: теза, антитеза й синтез; 2. три кольори, з яких отримують увесь спектр кольорів: червоний (магента, мажента), жовтий, синій; 3. терапевт – творчий продукт – пацієнт.)
3. Ресурсність (контакт з тими рисами та властивостями, яких людина не помічає у повсякденному житті. Це стимулює створення нових підходів до ситуацій та подолання перешкод.)
Існують різні варіанти проведення арт-терапії:
Ø використання уже існуючих творів мистецтва через їх аналіз та інтерпретацію клієнтами;
Ø використання готових творів мистецтва і самостійна творчість клієнтів;
Ø творчість самого психолога (ліпка, малювання), спрямована на встановлення взаємодії з клієнтом.
Основна мета арт-терапії полягає в зціленні людини, у допомозі подолати певні дискомфортні стани та у наданні їй ресурсу для більш повного життя. Ще одна визначальна арт-терапевтична мета – це забезпечення оптимізації самовираження і самопізнання клієнта через мистецтво, розвиток здатності до конструктивних дій з урахуванням реальності навколишнього світу. Найважливішим принципом арт-терапії є схвалення і прийняття всіх продуктів художньої творчості незалежно від їх змісту, форми та якості.
Арт-терапія рекомендується клієнтам починаючи з шестирічного віку, бо у віці до 6 років символічна діяльність ще тільки формується і діти освоюють навички малювання. Широко застосовується арт-терапія у різних вікових групах: діти, підлітки, юнаки, дорослі та люди похилого віку.
Симптоми, ознаки, що вказують на доцільність лікування методами арт-терапії: актуальний стрес, невротичні розлади, психосоматичні порушення, втрати, труднощі емоційного розвитку, зниження емоційного фону, депресія, лабільність, імпульсивність емоційних реакцій, емоційна депривація клієнта, почуття самотності, внутрішні та міжособистісні конфлікти, екзистенціальні і вікові кризи, невдоволеність ситуацією у сім'ї, ревнощі, підвищена тривожність, страхи, фобічні реакції, негативна Я-концепція, занижена, дисгармонійна, викривлена самооцінка, низький ступінь самоприйняття. Застосування арт-терапії незамінне у випадках важких емоційних порушень, комунікативній некомпетентності, при низькій мотивації до діяльності.
Арт- терапія ефективна у роботі як з дітьми, підлітками, дорослими, так і з людьми похилого віку; як із психічно здоровими, так і з людьми, які мають психосоматичні і та або психічні розлади. Даний метод не має обмежень щодо застосування.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 3272 | Нарушение авторских прав
|