АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Цілі арт-терапії. Основні напрями в арт-терапії.

Арт-терапія виконує три основні функції: компенсаторну, розвиваючу, навчальну.

Компенсаторна функція полягає в тому, що домінанта активності людини переміщається із зони відношень з оточуючим світом, де вона за якихось причин не може досягти успіху, в зону, доступну для її контролю та ефективного впливу.

Механізм впливу розвиваючої функції полягає в тому, що за рахунок удосконалення навичок та частішого використання суб’єкт поширює зону власного контролю та взаємодіє з оточуючими.

Ефективність реалізації навчальної функції досягається за рахунок використання вже існуючих навичок, що дає можливість здійснювати гнучкий перехід від умінь людини до того, що їй необхідно освоїти.

Автори підручника „Арт-педагогіка та арт-терапія у спеціальній освіті”: Т.А. Добровольська, Л.Н. Комісарова, І.Ю. Левінко, Є.А. Мєдвєдєва, звертають увагу на такі основні функції арт-терапії: катарсична (очищення, звільнення від негативних станів); регулятивна (зниження нервово-психічного напруження, регуляція психосамотичних процесів, моделювання позитивного психоемоційного стану); комунікативно-рефлексивна (забезпечує корекцію розладів спілкування, формування адекватної міжособистісної поведінки, самооцінки).

Цілі арт-терапії:

1) Надати соціально прийнятний вихід агресивності та іншим негативним почуттям (робота над малюнками, картинами, скульптурами є безпечним способом випустити «пару» і розрядити напруження).

2) Полегшити процес лікування. Неусвідомлені внутрішні конфлікти і переживання часто буває легше виразити з допомогою зорових образів, ніж висловити їх у процесі вербальної терапії. Невербальне спілкування легше обминає цензуру свідомості.

3) Отримати матеріал для діагностики та інтерпретації. Продукти художньої творчості відносно довговічні й клієнт не може заперечувати факт їх існування. Зміст і стиль художніх робіт дають можливість отримати інформацію про клієнта, який може допомагати в інтерпретації своїх творів.

4) Пропрацювати думки і почуття, які клієнт звик пригнічувати. Іноді невербальні засоби є єдино можливими для вираження і прояснення сильних переживань.

5) Налагодити стосунки між психологом та клієнтом. Спільна участь у художній творчості може сприяти створенню стосунків, що грунтуються на симпатії та взаємному прийнятті.

6) Розвинути почуття внутрішнього контролю. Робота над малюнком, картиною чи ліпка передбачають впорядкування кольорів та форм.

7) Сконцентрувати увагу на відчуттях і почуттях. Заняття художньою творчістю створюють можливість експерементувати з зоровими та кінестетичними відчуттями і розвитку здатності до їх сприйняття.

8) Розвинути художні здібності і підвищити самооцінку. Побічним продуктом арт-терапії є відчуття задоволення, яке виникає у результаті виявлення прихованих талантів та їх розвитку.

Основні напрями в арт-терапії:

Динамічна арт-терапія (походить із психоаналізу) грунтується на розпізнанні глибинних думок і почуттів людини, породжених несвідомим і виявлених у вигляді образів. Образи художньої творчості відображають всі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, внутрішні конфлікти, спогади дитинства, сновидіння, всі ті явища, що аналізуються психологами психоаналітичної орієнтації.

Гештальторієнтована арт-терапія цілями якої є: 1) відновлення адекватної «Я-функції»; 2) допомога клієнту в усвідомленні та інтерпретації власних переживань з допомогою образів-символів; 3) пробудження творчих сил, спонтанності, оригінальності, здатності розкриватися.

Прийомами арт-терапії в гештальторієнтованому підході є: малювання, ліпка, моделювання з папером, фарбами, деревом, каменем, образні розмови, виразні рухи тіла та ін.

Аналітична арт-терапія є динамічною комунікацією між клієнтом та аналітиком з допомогою «мови» символічних образів. На думку К.Юнга, символи є природнім та універсальним способом психічної експресії. В якості символічної основи для самовираження в аналітичній арт-терапії використовують історії у формі бувальщин, міфи та казки. Клієнтам пропонують зобразити вільні асоціації з матеріалом історії, слідувати за образами (дати їм «ожити в уяві»), або зобразити те, що може допомогти герою, який потрапив у складну ситуацію. Також використовують прийом створення історій за малюнком. Іншим прийомом аналітичної арт- терапії є створення талісманів.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 2055 | Нарушение авторских прав