Визначте основні методи дослідження психогенетики і можливості їх застосування.
Методи психогенетики - методи, що дозволяють визначити вплив спадкових факторів та середовища наформування тих чи інших психічних особливостей людини.
Методи психогенетики:
· Близьнюковий - монозиготних (однояйцевих) близнята мають ідентичний генотип, дизиготних (двуяйцевих) - неідентичних; при цьому члени блізнецових пар будь-якого типу повинні мати подібну середу виховання. Тоді більше внутріпарна схожість монозиготних близнюків в порівнянні з дизиготних може свідчити про наявність спадкових впливів на мінливість досліджуваної ознаки. Істотне обмеження цього методу полягає в тому, що схожість власне психологічних ознак монозиготних близнюків може мати і негенетичне походження.
· Генеалогічний (Гальтон) - дослідження подібності між родичами в різних поколіннях. Для цього необхідне точне знання ряду ознак прямих родичів по материнській і батьківській лініях і охоплення якомога широкого кола кровних родичів; можливо також використання даних щодо достатнього числа різних сімей, що дозволяє виявити подібність родоводів.
· Популяційно-статистичний - дозволяє вивчати поширення окремих генів або хромосомних аномалій у людських популяціях. Для аналізу генетичної структури популяції необхідно обстежити велику групу осіб, яка повинна бути репрезентативною, тобто представницької, що дозволяє судити про популяції в цілому. Цей метод також більш інформативний при вивченні різних форм спадкової патології.
· Гибридологический метод — система скрещиваний, позволяющая проследить закономерности наследования признаков в ряду поколений. Скрещивание, при котором анализируется наследование одной пары альтернативных признаков, называется моногибридным, двух пар — дигибридным, нескольких пар — полигибридным.
· Аналіз успадкованого нормальних психологічних ознак - це метод, взятий ізольовано від інших методів психогенетики, надійних відомостей не дає, бо відмінності між популяціями у розподілі тієї чи іншої психологічної особливості можуть викликатися соціальними причинами, звичаями.
· Метод прийомних дітей - зіставлення схожості з якого-небудь психологічному ознакою між дитиною та її біологічними батьками, з одного боку, дитиною і вихователями його усиновлювачами - з іншого.
· Цитогенетичний (метод хромосомного аналізу) ґрунтується на мікроскопічному дослідженні структури і кількості хромосом. |Він набув широкого застосування в 20-х роках XX ст., коли було отримано перші відомості про кількість хромосом у людини.
Цитогенетичний метод використовують для:
- вивчення каріотипів організмів;
- уточнення числа хромосомних наборів, кількості і морфології хромосом для діагностики хромосомних хвороб;
- складання карт хромосом;
- для вивчення геномного і хромосомного мутаційного процес
- вивчення хромосомного поліморфізму в людських популяція
· Молекулярно-біологічний (ДНК ідентифікація, встановлення батьківства),
· Біохімічні – дослідження дефектів обміну речовин. Для вивчення ферментативних порушень використовують методи ензимології.
Зразки матеріалу (кров, сеча) можна наносити на диски фільтрувального паперу і пересилати в центральні біохімічні лабораторії.
· Статистичні.
Поясніть, яким чином успадковується аутизм. Охарактеризуйте впливи середовища, які позитивно впливають на хворих аутизмом. Які психотерапевтичні техніки використовуються для їх лікування.
Аути́зм — природжене психічне захворювання, що характеризується нездатністю хворого до взаємодії із зовнішнім світом — і виникаючими з цього факту порушеннями в соціалізації. Это нарушение психического развития, характеризующееся расстройствами речи и моторики, стереотипности деятельности и поведения, приводящими к нарушениям социального взаимодействия.
Аутизм может быть результатом дезинтеграции процессов развития головного мозга еще до рождения ребенка. Медицинских анализов, с помощью которых можно диагностировать аутизм, не существует. Диагноз ставится на основании наблюдения за тем, как ребенок ведет себя, как общается с другими. В зависимости от выраженности проявлений аутизм может быть как легкой, так и тяжелой степени.
У мальчиков аутизм развивается в 3- 4 раза чаще, чем у девочек. Причина возникновения этого заболевания до сих пор не известна. Исследования не обнаружили какой-либо связи заболевания с вакцинациями детей. По-видимому, наследственность играет важную роль.
Средние значения конкордантности по аутизму для монозиготных близнецов составляют 73%, для дизиготных — 7%.Отсюда высокий коэффициент наследуемости, который в отдельных работах оценивается в 90%. Таким образом, аутизм в очень большой степени определяется особенностями генотипа. Анализ данных показывает, что, возможно, с аутизмом связано от 2 до 10 локусов.
В ряде исследований было указано на связь между развитием А и синдрома Туретта, А и синдрома ломкой Х-хромосомы. Есть предположения, что могут существовать и негенетические влияния, приводящие к развитию А. А может развиваться после перенесенных в раннем детстве заболеваний (краснуха, ретинобластома, болезнь щитовидной железы). На основе этих результатов и формулируется гипотеза об этиологической гетерогенности А.
Позитивно впливає на хворих аутизмом: музика, малювання, мистецтво, морська вода, сонце, повітря. Що раніше починати лікування, то кращими будуть результати.
Терапия: анималотерапия: ипотерапия, дельфинотерапия, собакот., арт-терапия. Ігрова терапія, психотерапевтична гра – налагодження теплих, емоційних стосунків. Терапія сенсорних розладів - завдання: вироблення у дитини толерантності на зовнішні подразники і контролювання їх терапевтом. Недирективні форми терапії – мета: зниження рівня страху в аутистичних осіб внаслідок пристосування до довкілля, а також навчання поведінки, необхідної для адаптації в суспільстві; головний акцент роблять на налагодженні контакту через наслідування і спільну активність.
В целом, несмотря на огромные трудности, можно считать, что значительное число случаев аутизма положительно отзывается на средовые воздействия такого рода и можно с успехом применять технику поведенческой терапии.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 711 | Нарушение авторских прав
|