АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дайте визначення аносмії, поясніть, в результаті чого вона може виникнути. Яким чином нюх впливає на статеву поведінку ссавців?

Прочитайте:
  1. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
  2. Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
  3. Визначення
  4. Визначення D-димера
  5. Визначення активності фактору ХІІІ (за методом В. П. Балуди та співавт.)
  6. Визначення артеріального тиску за методом Короткова.
  7. Визначення витрат виробництва
  8. Визначення вільного гемоглобіну плазми (метод Бінга в модифікації Дервіза і Бялко)
  9. Визначення гепарин-кофакторної активності антитромбіну ІІІ (ПАТ) (за Р. Л. Бік та співавт.)
  10. Визначення готовності дітей до навчання

Аносмія - відсутність нюху; гіпосмія - його зниження. І аносмія і гіпосмія можуть бути як вродженими так і набутими.

Вроджена аносмія - наслідок недорозвитку або відсутності нюхових шляхів і, як правило, поєднується з іншими вадами розвитку. Досить часто аносмія відзначається при вроджених аномалії розвитку лицьового черепа взагалі і аномалії розвитку носа зокрема.

Наблюдалась семейная аносмия, передававшаяся по наследству как аутосомная доминантная мутация. Частичная аносмия, когда утрачена способность воспринимать тот или иной запах, встречается значительно чаще. Например, около 18% мужского населения Австралии полностью нечувствительны к запаху синильной кислоты. Среди женщин встречает­ся существенно реже (4,5%), что заставляет думать о наследовании, сцепленном с полом. Как рецессивный признак передается частич­ная аносмия к изобутиловой кислоте.

Придбана аносмія буває або центрального походження, або периферичного. Центральна аносмія є результатом органічного ураження ЦНС: пухлинним процесом, порушенням мозкового кровообігу. При порушенні кіркових центрів головного мозку нюхових аналізаторів, хвора людина розрізняє наявність запаху, але не може диференціювати його. Може розвинутися і як наслідок черепно-мозкової травми, перенесеного менінгіту (у т.ч респіраторно-вірусних інфекцій, після грипу, після травми, в тому числі і операційної).

Периферична аносмія буває функціональна, респіраторна, есенціальна і вікова (стареча).
Функціональна аносмія найчастіше носить тимчасовий характер. Виникає внаслідок різних неврозів, істерії, грипу, гострих респіраторно-вірусних захворювань, алергічних ринітів і пр. Стареча аносмія - підсумок атрофії слизової носа, атрофії залозистого епітелію. Респіраторна - наслідок патологічних змін в порожнині носа, носоглотки. Есенціальна - наслідки ураження власне периферичного відділу нюхового аналізатора.

С обонянием у млекопитающих связано и половое поведение, в частности выбор партнера. Распознавание партнера основывается на обонянии, поскольку при перерезании обонятельных нервов данный тип предпочтения исчезает.

Гаплотип совместимости тканей содержит гены системы HLA, с которы­ми связаны синтез антигенов и иммунные свойства организма. Чем разнообразнее этот набор, тем эффективнее действует иммунная система. Оказалось, что мыши предпочитают спариваться с партне­ром, который отличается по данному набору генов. Биологический смысл данного явления очевиден — у потомства иммунная система будет функ­ционировать эффективнее.

Феромони, біологічно активні речовини, що виділяються тваринами в довкілля і що специфічно впливають на поведінку, фізіологічний і емоційний стан або метаболізм ін. особин того ж вигляду. Біологічна дія Ф. здійснюється через хеморецептори, зокрема у багатьох тварин – за допомогою нюх. органів.

У мишей відомий ефект блокування вагітності під впливом запаху «чужого» самця. Широко поширені у ссавців пахучі мітки. Вони служать знаками, вказуючими на зайнятість території, а також можуть нести індивідуальну інформацію про тварину, що залишила мітку.

Накопичено значне число фактів, що встановлюють вплив різних пахучих виділень ссавцями на статеву, материнську, територіальну, агресивну поведінку, на фізіологічний і емоційний стани. У статевій поведінці ссавців ці виділення можуть не лише забезпечувати просту функцію залучення, але і контролювати складніші процеси, пов'язані з розмноженням.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 570 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)