АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості арт-терапевтичної діяльності

Умови для проведення відкритих сесій:

- сталість. Атмосфера безпеки в групі нерідко руйнується появою «випадкових» членів. Для підтримки стабільних умов роботи необхідно по можливості одне незмінне приміщення, проведення сесій у визначені дні тижня в той самий час, постійність ведучого групу фахівця; використання певного набору образотворчих матеріалів і столів, дотримання обговорених правил поведінки;

- розташування образотворчих матеріалів. Усі матеріали розкладаються на одному столі і клієнти мають можливість вибирати ті, що їм сподобалися, або набагато краще коли матеріали розложені на індивідуальних столах;

- тиша - одна з вимог студійного підходу. На початку сесії необхідно звернути увагу клієнтів на те, що тиша є знаком взаємної поваги і дозволяє сконцентруватися на своїй справі. Розмови про повсякденні проблеми небажані в ході занять, однак, бесіди з окремими клієнтами на початку зустрічі іноді допомагають їм включитися в роботу і перебороти розгубленість, пов’язану з відсутністю образів чи, навпаки, їх надлишком;

- співвідношення вербального спілкування й образотворчої діяльності. Обговорення будуються у формі висловлювань клієнтами своїх асоціацій з виконаними роботами. Після цього може наступити затишок, коли вже сказане може спонукати до створення нових малюнків;

- проблема «відкритих дверей» - ознаки вільного вибору входити в приміщення і залишати його, вона несе позитивний зміст. «Відкриті двері» особливо важливі для тих клієнтів, кому важко сконцентрувати свою увагу, хто боїться входити в приміщення і, перш ніж приєднатися до групи, воліє постояти і поспостерігати, чим займаються інші.

Клієнтів арт-терапевтичної групи можна розділити на три основні групи, а саме:

- інсайт-орієнтовані клієнти. Вони здатні до вираження та обговорення переживань у художній формі;

- клієнти-“художники”. Їм подобається малювати, вони прагнуть створювати художньо виразні роботи і зазвичай вони почуваються спокійно і задоволено від творчого процесу. Арт-терапевту необхідно просто знаходитися поруч з ними і тим самим сприяти процесу оформлення образів у закінчений художній твір;

- клієнти, участь яких у роботі групи за якимось причинами порушено. Вони приходять на сесію, але утруднюються при створенні малюнків, або створюють хаотичні, безглузді зображення. Вони не здатні самостійно міркувати, відчувають ворожнечу або хаос.

У змішаній групі арт-терапевт протягом однієї сесії повинен сполучити в собі відразу кілька ролей. Він може одночасно виступати:

- партнером - для інсайт-орієнтованих клієнтів, що прагнуть самостійно пояснювати свої малюнки, потребують підтримки і розуміння з його боку;

- мовчазним свідком - для клієнтів-«художників», що прагнуть додати більш переконливу художню форму своїм образам і передати в малюнках свій досвід;

- фасилітатором - для клієнтів, що мають пов’язані з малюванням утруднення чи страх, або сприймаючих свою художню продукцію як безглузду.

Арт-терапія сприяє задоволенню потреб у:

- саморозумінні і позитивному прийнятті самого себе;

- емоційній підтримці і самовдосконаленні;

- спілкуванні, обміні досвідом і приналежності до групи;

- самітності і самодостатності;

- визнанні власних слабкостей;

- вираженні соціально неприйнятних почуттів і думок в атмосфері терпимості і прийняття;

- опануванні нових форм досвіду, а також у співвіднесенні власних почуттів і думок з реальністю;

- визнанні і розумінні іншими, а також у тому, щоб бути самим собою.

Заняття художньою творчістю в групі дозволяють:

- створити умови для регулярних зустрічей учасників;

- об’єднати людей на основі творчості;

- підтримати і розвинути творчі інтереси;

- сформувати певний «робочий стереотип»;

- мати інструмент для вираження почуттів і думок;

- використовувати відмінні від вербального спілкування засоби комунікації;

- створити соціальний контекст, що дозволяє в образному вигляді розкрити внутрішній світ людини;

- оцінити своєрідність свого погляду на світ через групове обговорення;

- створити передумови вільного самовираження, без страху бути осміяним чи підданим критиці.

Атмосфера арт-терапевтичної роботи є важливим чинником створення в учасників групи відчуття безпеки, необхідного для образотворчої діяльності. Автор часто добре розуміє, які елементи його роботи значущі, уникає їхнього обговорення. Тому поки між учасниками групи й арт-терапевтом не будуть установлені надійні відносини, фокусування на соціальних аспектах діяльності (використання зворотного зв’язку між учасниками групи і підкреслення їхніх досягнень) допомагає знизити тривогу і вселити повагу до особистості учасників. Лише після цього від них можна очікувати більшої відвертості.

Існують також певні вимоги і особливості до приміщень, в яких проводиться арт-терапевтична робота.

Існують основні типи арт-терапевтичних кабінетів:

- кабінет-студія;

- кабінет для індивідуальної роботи;

- кабінет для групової інтерактивної роботи;

- арт-терапевтичне відділення і кабінет універсального призначення.

Арт-терапевтиний кабінет-студія є найбільш ранньою формою спеціалізованого приміщення для художніх занять, чимось нагадуючим приміщення художника. В ньому працюють кілька клієнтів, що мало контактують один з одним. Кожний з них працює самостійно.

Кабінет-студія має кілька місць для самостійної роботи клієнтів (столи зі стільцями). На кожному робочому місці – необхідний набір матеріалів (папір різних форматів, фарби, воскові крейди, пастель, олівці і т.п.). Також є зона відпочинку з кріслами і столом з чаєм. Існує спеціальне місце для робіт пацієнтів в індивідуальних папках.

Арт-терапевтичний кабінет для індивідуальної роботи призначений для більш тривалого курсу занять як з дорослими, так і з дітьми, що страждають психічними розладами. Стілець арт-терапевта знаходиться поруч із столом клієнта. Ця частина приміщення називається «робочою зоною».

Арт-терапевтичний кабінет для групової інтерактивної роботи розрахований як на самостійну роботу учасників групи, так і на їхню вербальну взаємодію на етапі обговорення продуктів образотворчої діяльності. Відповідно до цього кабінет або має бути зручним для швидкої перестановки меблів, наприклад для посадки пацієнтів у коло, або мати дві по-різному обладнані зони - «робочу» - для образотворчої діяльності, і «чисту» - для групового обговорення. Від кабінету-студії дане приміщення відрізняється ще і тим, що в ньому мається велика розмаїтість різних місць для роботи, наприклад кілька варіантів стільців і столів.

Арт-терапевтичне відділення і кабінет універсального призначення є спеціалізованим комплексом приміщень, призначених для різних форм арт-терапевтичної роботи паралельно з декількома клієнтами чи групами. Поряд з декількома приміщеннями для групових і індивідуальних сесій, в арт-терапевтичному відділенні маються адміністративні приміщення, кімната для тривалого збереження робіт клієнтів, кухня чи кафе, місце очікування для прибуваючих на заняття клієнтів.

Арт-терапевтична робота припускає широкий вибір різних образотворчих матеріалів (фарби, олівці, крейди, журнали, фольга, кольоровий папір, текстиль для створення композицій, глина, пластилін, пісок з фігурками і т.п.). Варто враховувати, що вибір матеріалу може бути пов’язаний з особливостями стану клієнта, якому повинна бути надана можливість вибирати матеріал і засоби для образотворчої діяльності.

Викладач кафедри ПП та П О.Р. Германович

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 738 | Нарушение авторских прав