АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

VI. Попередній діагноз

Прочитайте:
  1. C. Виписати пацієнта,повідомивши родину про істинний діагноз
  2. VI. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ
  3. VІ. Акушерський діагноз і його обґрунтування
  4. VІ. Попередній діагноз.
  5. Вагітна Г., звернулась в Ж.К. з терміном вагітності 34 тижні з приводу підвищення АТ, набряків нижніх кінцівок. Який аналіз необхідно зробити для остаточної постановки діагнозу?
  6. Ваш клінічний діагноз?
  7. Визначте об’єм і послідовність призначення інструментальних методів при верифікації діагнозу стабільної стенокардії.
  8. Виявлення ревматоїдного фактору підтверджує діагноз
  9. Вкажіть клінічний діагноз(Нейропатія ліктьового нерва).

 

Формується безпосередньо під час звернення хворого за медичною допомогою на підставі отриманих на цей час даних (до початку систематичного обстеження в динаміці); є вкрай потрібним для планування обстеження та початкового етапу лікування пацієнта.

 

 

VII. План обстеження хворого

У кожного хворого обов¢язковим є проведення таких досліджень:

1) клінічні аналізи крові і сечі;

2) аналіз калу на яйця глистів;

3) RW;

4) флюорографія органів грудної клітки;

5) електрокардіографія.

Інші дослідження включаються до плану обстеження відповідно даному захворюванню з метою обгрунтування попереднього діагнозу і дифереціальної діагностики.

 

 

VIII. Дані додаткових методів дослідження

В розділі наводяться дані лабораторних, інструментальних, морфологічних методів дослідження пацієнта у динаміці (з указанням дати кожного обстеження).

 

 

IX. Заключний діагноз

Формулюється на основі отриманих даних без обгрунтування, в якому виділяють:

Основне захворювання – прогностично найнесприятливіше і найтяжче за перебігом (саме по собі або внаслідок його ускладнень), що найчастіше є причиною госпіталізації.

Ускладнення – це етіологічно або патогенетично обумовлений основним захворюванням вторинний патологічний процес, що призводить до появи клінічних синдромів, анатомічних та функціональних змін, що якісно відрізняються від основних ознак хвороби.

Супутнє захворювання – це захворювання, яке поєднується із основним, але етіологічно і патогенетично з ним не пов¢язане і не має головного значення у клінічній симптоматиці хвороби у конкретного хворого.

 

 

X. Лікування

У цьому розділі, виходячи з етіології і патогенезу захворювання, обгрунтовують комплексне етапне етіопатогенетичне і симптоматичне диференційоване індивідуальне лікування хворого: режим, дієта, медикаментозне та немадикаментозне.

Призначають мінімальний адекватний комплекс засобів лікування з урахуванням особливостей перебігу, ускладнень основного захворювання, супутньої патології і віку хворого. Слід детально обґрунтувати необхідність призначення лікарських засобів з описанням механізму їх дії) наведенням повних прописів (рецептів). Складають план реабілітації хворого. Слід висвітлити заходи щодо запобігання рецидивам захворювання, подальшого його прогресування та можливих ускладнень, визначити конкретні заходи стосовно диспансеризації.

 

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 522 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)