Які із вищевказаних фізіотерапевтичних процедур використовують для лікування раневого процесу?
A. Електрофорез із прозерином;
B. УВЧ;
C. Парафінові аплікації;
D. Електрофорез із дімексидом;
E. Содові інгаляції;
F. Загальний масаж.
9. Виберіть черговість маніпуляцій при лікуванні 1 фази гнійних захворювань м’яких тканин:
A. УВЧ на поражену ділянку, компреси із 25% розчином дімексиду;
B. Мазь Вишневського та теплові процедури до розкриття гнійника;
C. Розкриття гнійника, санація, дренування, введення в порожнину рани багатокомпонентної мазі на водорозчинній основі, компреси із 25% розчином дімексиду, фізіопроцедури (перші 3-5 днів УВЧ, далі електрофорез із дімексидом);
D. Ванночки пораженої ділянки в розчині сироватки з молока;
E. УФО на поражену ділянку по схемі, місцево іхтіолова мазь або мазь Вишневського, розкриття гнійника, УВЧ, введення в порожнину метилурацилової мазі.
10. Вкажіть особливості лікування гнійного процесу, визваного анаеробною інфекцією:
A. УВЧ на поражену ділянку, компреси із 25% розчином дімексиду;
B. Мазь Вишневського та теплові процедури до розкриття гнійника;
C. Розкриття гнійника, санація, дренування, введення в порожнину рани багатокомпонентної мазі на водорозчинній основі, компреси із 25% розчином дімексиду, фізіопроцедури (перші 3-5 днів УВЧ, далі електрофорез із дімексидом);
D. Ванночки пораженої ділянки в розчині сироватки з молока;
E. УФО на поражену ділянку по схемі, місцево іхтіолова мазь або мазь Вишневського, розкриття гнійника, УВЧ, введення в порожнину метилурацилової мазі;
F. Навколишні тканини інфільтрують розчином новокаїну з антибіотиками широкого спектру дії. Широко розкривають рану та видаляють всі тканини, що не кровоточать, накладають контрапертури. В порожнину рани вводять багатокомпонентну мазь на водорозчинній основі. Проводять сеанси ГБО. Також показане введення протигангренозної сироватки.
11. Перечисліть основні ознаки наявності гнійного запалення м’яких тканин:
A. Набряк;
B. Почервоніння;
C. Припухлість;
D. Місцева болючість;
E. Місцеве підвищення температури;
F. Флуктуація;
G. Порушення функції;
I. Все перечислене.
12. Для проведення диференційної діагностики між інфільтратом та абсцесом м’яких тканин необхідно провести:
A. Пальпацію ураженої ділянки, для визначення флюктуації;
B. Рентгенологічне обстеження;
C. Ультрасонографію;
D. Пункцію утворення;
E. Комп’ютерну томографію;
F. Термографію.
13. Причини виникнення лімфаденіту можуть бути наступні:
A. Виникає як вторинне захворювання внаслідок розповсюдження інфекції з вогнищ, що виникають в інших органах і тканинах (гнійники різної локалізації, карієс тощо);
B. Виникає внаслідок розвитку специфічного процесу (туберкульоз, ієрсиніоз, сифіліс тощо);
C. Найчастіше виникає після отримання травми;
D. Виникає як результат гласної інвазії;
E. Виникає після пошкодження лімфатичних протоків;
F. Все перечислене вірне.
14. Розрізняють такі форми лімфаденіту, як:
A. Катаральна;
B. Інфільтративна;
C. Гангренозна;
D. Абсцедуюча або гнійна;
E. Регенеративна;
F. Аденофлегмона.
15. Аденофлегмона, це:
A. Накопичення гною під шкірою та підшкірною клітковиною;
B. Гнійне запалення м’яких тканин, відмежоване від оточуючих тканин капсулою;
C. Наявність гнійного розплавлення тканин будь-якої локалізації;
D. Гнійне запалення м’яких тканин, що не має чітких меж.
E. Гнійне запалення лімфатичних вузлів;
F. Гнійне запалення групи лімфатичних вузлів з підшкірною клітковиною.
16. Панарицій, це:
A. Запалення навколонігтьового валика;
B. Запалення під епідермісом однієї з бокових сторін нігтьового валика;
C. Збірне поняття, до якого відносяться нагнійні процеси в ділянці пальців;
D. Накопичення гною під нігтем;
E. Накопичення гною під шкірою, найчастіше на долонній поверхні кінцевих фаланг ІІ пальця;
F. Це остеомієліт нігтьової фаланги.
17. До панариція відносяться:
A. Шкірний панарицій;
B. Пароніхій;
C. Білянігтьовий панарицій;
D. Піднігтьовий панарицій;
E. Підшкірний панарицій;
F. Сухожильний панарицій;
G. Лімфатичний панарицій
I. Всі відповіді вірні.
18. Парапроктитом називають:
A. Неспецифічне запалення клітковини, що знаходиться навколо кінцевого відділу прямої кишки;
B. Криптогландулярний абсцес;
C. Запалення слизової оболонки прямої кишки;
D. Запалення дистального відділу прямої кишки;
E. Перед інфільтративна стадія запалення прямої кишки;
F. Пораження прямої кишки при дизентерії.
19. Розрізняють такі анатомічні локалізації гострих парапроктитів:
A. Перианальний;
B. Ішіоректальний;
C. Підслизовий;
D. Пельвіоректальний;
E. Ретроректальний;
F. Все перечислене вірно.
20. Вкажіть особливості лікування гнійного парапроктиту:
A. УВЧ на поражену ділянку, компреси із 25% розчином дімексиду;
B. Мазь Вишневського та теплові процедури до розкриття гнійника;
C. Розкриття гнійника (у вигляді піраміди, виршина якою направлена до прямої кишки), санація розчином перекису водню, тоді рану тампонують марлевим тампоном з маззю Вишневського. Призначають антибіотики широкого спектру дії, з 2-ї доби починають фізіотерапевтичні процедури (перші 3-5 днів УВЧ, далі електрофорез із дімексидом);
D. Ванночки пораженої ділянки в розчині сироватки з молока;
E. УФО на поражену ділянку по схемі, місцево іхтіолова мазь або мазь Вишневського, розкриття гнійника, УВЧ, введення в порожнину метилурацилової мазі.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 432 | Нарушение авторских прав
|