АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лабораторна діагностика.

Діагноз підтверджується методами:

· бактеріологічним.

Для дослідження з першого дня хвороби беруть кров із вени на гемокультуру.Гемокультуру збудника можна виділити з першого дня хвороби протягом усього гарячкового періоду. На 1-му тижні беруть 10мл крові і вносять у флакон з жовчним бульйоном чи середовищем Раппопорта у співвідношенні 1:10; на 2-ому тижні – 15мл, на 3-му і пізніше – 20мл.

З 10-12-го дня хвороби можна виділити копро- та урино культуру. На 11-ий день нормальної Т беруть жовч порції А, В, С в окремі стерильні пробірки і направляють у лабораторію;

· серологічним - після 7-8-го дня хвороби проводять реакцію Відаля (2-3мл крові з ліктьової вени), діагностичний титр 1:200. З 5-7-го дня часто позитивна РНГА- діагностичний титр 1:200, Vі-гемаглютинація (1:40).

Серологічні реакції повторюють через тиждень, щоб виявити зростання титру антитіл.

Також використовують імунофлуоресцентний та імуноферментний методи.

Диференціальна діагностика.

Грип – гострий початок з ознобу і швидкого наростання Т, головний біль характерної локалізації, біль в м'язах і суглобах. гіперемійоване обличчя, нежить, кашель, герпес. При черевному тифі – блідість, поступове підвищення Т, черевно-тифозний язик, розеользна висипка, збільшення селезінки і печінки.

Висипний тиф – гіперемійоване обличчя, розеольозно-петехіальна висипка на 4-5 день (при черевному тифі – на 7-10 день), позитивний симптом "джгута", збудження, в крові – лейкоцитоз.

Догляд.

Хворих госпіталізують. Ліжковий режим, на 7-8-ий день після нормалізації Т дозволяється сидіти в ліжку, на 10-11-й – опускати ноги на підлогу, а далі – вставати біля ліжка, потрохи ходити по палаті, з кожним днем поступово збільшуючи навантаження.

Дієта №2 чи 4. Їжа повинна бути механічно і хімічно щадною, у гарячковому періоді – перетертою, напіврідкою, багатою вітамінами, білками, легко засвоюватись. Доцільно вживати нежирний кефір, йогурт, сир, вершкове і рослинне масло, супи овочеві, з рису, вівсянки, з м'ясними фрикадельками, парові котлети з нежирного мяса, пюре, напіврідкі каші, свіжу відварну рибу, білі сухарі або напівчерствий білий хліб, киселі, соки, неміцний чай. Годувати 5-6 разів на день малими порціями. Забороняються продукти, які посилюють перистальтику кишок і бродіння в них (фрукти, овочі, молоко, чорний хліб).

Необхідно здійснювати профілактику пролежнів, боротьбу з метеоризмом, профілактику пневмонії, здійснювати догляд за шкірою і слизовими оболонками.

У відділенні здійснюють поточну дезінфекцію, знезаражують виділення хворих, предмети догляду, посуд, білизну тощо.

Лікування. Етіотропне – антибіотики: левоміцетин за 20-30хв до їди в добовій дозі до 50 мг/кг на 4 прийома до 10-го дня нормальної Т. Можна замінити ампіциліном по 1-1,5 г 4-6 разів на добу чи бісептол (бактрим) по 2 таб (960 мг) 2 рази на добу після їди 2-3 тижні. Перспективні – норфлоксацин, ципрофлоксацин –фторхінолонові препарати.

Патогенетичеа терапія - дезінтоксикаційна, вітаміни.

При кишковій кровотечі:

Медична сестра, помітивши у хворого симптоми кишкової кровотечі, повинна допомогти йому лягти на спину і заборонити йому самостійно рухатися в ліжку, вживати їжу. Медсестра до приходу лікаря може викликати лаборанта для визначення гемоглобіну крові. Для припинення кровотечі над нижньою частиною живота підвішується міхур із льодом (щоб не давив на стінку живота).У перші 12 год після кровотечі хворого не годують (можна давати тільки підкислену воду, теплий солодкий чай, або фруктові соки - до 600 мл), пізніше - желе, кисіль, яйце, варене рідко. Поступово дієту розширюють і через 4-5 днів переходять на стіл №4. Для припинення кровотечі застосовують: внутрішньовенне введення 10% розчину кальцію хлориду по 10 мл 2 рази на добу, 5% розчин епсилон-амінокапронової кислоти по 100 мл 2 рази на добу, фібриноген - 0,5 г у 200 мл розчинника, 12,5 % розчин етамзилату (дицинону) по 2 мл З рази на добу. При масивних і сильних повторних кровотечах роблять переливання невеликих доз (100-150 мл) плазми, громбоцитної маси. Якщо кровотеча не зупиняється консервативними методами, то проводять оперативне втручання.

При перфорації – негайна консультація хірурга, оперативне лікування.

Виписування на 21-ий день нормальної Т, після повного одужання і при 3-х негативних посівах сечі, випорожнень з інтервалом 5 днів і одноразового жовчі. Перші посіви роблять не раніше ніж через 3 дні після відміни антибіотиків. Уі-гем.

Диспансерне спостереження у КІЗ 3 міс з щомісячним обстеженням калу, сечі. При знятті з обліку – жовчі та Уі-гем.

В СЕС на обліку по ф. 365 2 роки,з щоквартальним обстеженням.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 388 | Нарушение авторских прав