ДОДАТКОВІ ПАЗУХИ
Гайморові та етмоїдальні закладаються в 3-4 міс. в/у розвитку, у дітей 7-12 років відповідно недорозвинені.
Фронтальна до народження відсутня повністю, розвивається до 15-20 років. В дітей раннього віку синусити не розвиваються, можливий розвиток синусопатій
Євстахієва труба широка, коротка, пряма, що зумовлює розвиток отитів.
Носольозовий канал короткий, широкий – часті кон’юктивіти.
Глотка у новонароджених та дітей раннього віку вузька та відносно коротка. Здійснює бар’єрну функцію завдяки лімфо-глотковому кільцю Пирогова-Вальдейера, яке складається з 6-ти мигдаликів:
- 2-х піднебінних
- 2-х трубних
- 1-го язикового
- 1-го носоглоткового
До 3-х років мигдалики недорозвинені, не виступають в порожнину зіву. Розвиток ангіни можливий за умов хронічного тонзиліту у матері. В віці 4-10 років часта гіпертрофія носоглоткового мигдалику може призвести до специфічних деформацій скелету обличчя (аденоїдний тип обличчя).
Гортань має лійкоподібну форму, відносно вузька та коротка, слизова тонка, ніжна, добре кровопостачається. Рухома, розташована вище ніж у дорослих, поділяється на три відділи:
- верхній – від надгортанника до оманливих голосових зв'язок.
- середній – між оманливими зв’язками та справжніми голосовими зв’язками (проміжок між справжніми зв’язками – голосова щілина), яка у дітей має овальну форму.
- нижній – від справжніх зв'язок до 1-хряща трахеї.
Голосові зв’язки короткі. До 3-х років форма гортані однакова у дівчат та хлопчиків. Після 3-х років у хлопчиків кут з’єднання пластинок щитовидного хряща робиться гостріший, до 10-12 років зв’язки значно подовжуються, що обумовлює нижчий тембр голосу. Голосова щілина відносно вузька і голосові зв’язки короткі тим пояснюється високий голос у дітей до 6-ти років.
У маленьких дітей добре розвинені бокові пазухи середнього відділу гортані – це пояснює наявність в них голосного, різкого крику.
Трахея у дітей раннього віку вузька має лійкоподібну форму. У новонароджених розташована на рівні 5-го шийного – 3-го грудного хребців, складається з 14-20 хрящових напівкілець, які ззаду замкнуті фіброзною перетинкою, замість еластичної пластинки. Хрящі м’які, що може призводити до спадіння трахеї. Слизова тонка, суха. У дітей як і у дорослих зустрічається 5-ть типів трахей:
- конічна
- циліндрична
- лійкоподібна
- веретеноподібна
- форми пісочного годинника
Циліндрична та лійкоподібна переважає у дітей старшого віку. Трахея утворює з гортанню тупий кут, який з віком збільшується. Трахея поділяється на лівий та правий головний бронхи. У дітей кут біфуркації бронхів коливається від 40% до 75%. Кути відходження голосових бронхів є індивідуальними трахеї, часто дещо коротший, тому сторонні тіла частіше потрапляють до нього.
Скелет головних бронхів також представлений хрящовими напівкільцями. Слизова оболонка трахеї та бронхів складається з багаторядного миготливого епітелію. В підслизовому шарі знаходиться велика кількість залоз, які виробляють серозно-слизовий секрет, що має велике значення для самоочищення трахеобронхіального дерева.
Дихальні шляхи у дітей раннього віку містять мало м’язової та еластичної тканини, тому явища бронхоспазму в них менш виражені. Явища бронхіальної обструкції в них пов’язані головним чином з набряком слизової та продукцією більш в’язкого, густого слизу. Далі бронхи поділяються відповідно будові легень, на дольові та сегментарні.
Легені дитини складаються з великої кількості проміжної тканини, мають велику кількість судин та мало еластичної тканини.
Права легеня має 3 долі (верхню, середню та нижню) і складається з 10-ти сегментів.
Ліва має 2 долі та 9 сегментів. Розвиток окремих долей легень відбувається нерівномірно. У дітей першого року життя гірше розвинута верхня доля лівої легені, а верхня та середня правої майже однакового розміру. До 2-х років співвідношення між долями легень майже таке як в дорослих. Міждольові щілини не виражені, тому запальні процеси мають дифузний характер.
Диференціювання бронхів та альвеол в окремих бронхолегеневих сегментах йде з різною швидкістю, що обумовлює гірші умови для дренування бронхів, аерації та евакуації слизу.
Корені у дітей мають багато кровоносних та лімфатичних судин, корінь правої легені розташований дещо вище.
Альвеоли у дітей раннього віку однокамерні, альвеолярні ходи широкі. Як вже казали, відбувається інтенсивно процес утворення нових альвеол.
У новонароджених тканина легень менш повітряна, переважає рихла сполучна тканина, що пояснює схильність до утворення ателектазів. Велика кількість проміжної тканини обумовлює більш частий розвиток інтерстиціальної пневмонії.
Щодо гістологічної будови слизової оболонки та окремих відділів легень – це питання є темою окремих лекцій та висвітлюється відповідними курсами (гістології, топографічної анатомії тощо).
Стосовно імунології легень не всі питання вивчені, імунологія легень – великий і дуже цікавий розподіл, майже окрема наука.
Наше завдання полягає в тому, щоб надати часу у вивченні АФО та методики обстеження органів дихання. Дозвольте мені зупинитися на окремих питаннях щодо методики обстеження органів дихання у дітей.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 346 | Нарушение авторских прав
|