Додаткові методи дослідження
Лабораторні дослідження:
- при внутрішньочеревній кровотечі: зниження рівня гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів;
- при перитоніті: нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво.
Інструментальні методи:
- оглядова рентгенографія: при ушкодженні порожнистого органа в черевній порожнині у положенні постраждалого стоячи визначається серпоподібне просвітління (вільне повітря) під куполом діафрагми;
- при ультразвуковому дослідженні: виявляється вільна рідина в черевній порожнині (кров, кишковий вміст), ознаки ушкодження печінки або селезінки (метод віалізує рідину від 200мл і більше);
- лапароскопія – найбільш надійний метод діагностики, виявляє кров, кишковий вміст у животі;
- при неясному діагнозі - лапароцентез із катетером, що обстежує черевну порожнину (по середній лінії вище або нижче пупка від місцевою анестезією виконують розтин шкіри до 2см і троакаром проколюють передню черевну стінку, у троакар вводять катетер і оцінюють вміст, який виділяється по ньому, якщо виділень немає, вводять 20 мл фізіологічного розчину і відсмоктують його шприцом). При наявності крові рідина забарвлюється в червоний колір, жовчі і кишкового вмісту – у жовтий. У сумнівних випадках катетер можна залишити у черевній порожнині, що дозволяє повторити дослідження пізніше.
Лікування
- всі потерпілі із травмою живота повинні бути госпіталізовані в хірургічний стаціонар для лікування і динамічного спостереження;
- при ушкодженні органів черевної порожнини з перитонітом після виведення потерпілого із шоку виконують оперативне втручання, характер якого залежить від ступеня, локалізації ушкодження та часу, що минув після травми (частіше – ушивання ран порожнистих органів);
- при ушкодженні органів черевної порожнини із внутрішньочеревною кровотечею виконують невідкладне оперативне втручання, характер якого залежить від ступеня і локалізації ушкодження (при розривах селезінки – ушивання рани або спленектомія, при пораненнях печінки – ушивання рани печінки).
Тести для самоконтролю знань:
1.Методи, за допомогою яких можна визначити об’єктивні прояви хвороби:
А огляд;
Б пальпація;
В перкусія;
Г аускультація;
Д пункція заднього склепіння піхви;
Е аналіз днк.
2.До додаткових інструментальних методів дослідження не
належить:
А оглядова рентгенографія;
Б ультразвукове дослідження;
В лапароскопія;
Г лабораторні дослідження.
ГЛАВА № 16
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 418 | Нарушение авторских прав
|