АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностичні методи

Ø Лабораторні дослідження:

- патогномонічних лабораторних ознак злоякісних пухлин немає;

- характерні гематологічні паранеопластичні синдроми: стійка, часом наростаюча анемія, прискорення ШОЕ, зниження рівня білка крові, гіперкоагуляція, прихована гіпоглікемія та ін.;

- при пухлинах ряду локалізацій для топічної діагностики та оцінки поширеності процесу можуть бути корисні дослідження рівня гормонів і пухлинних маркерів в крові.

Ø Додаткові спеціальні методи обстеження: застосовується весь арсенал інструментальних досліджень: рентгенографія, ендоскопія, сонографія, комп’ютерна і магніторезонансна томографія та ін.

· Послідовність обстеження:

- безпечні для здоров’я і життя методи використовуються в першу чергу, а найнебезпечніші – в останню (наприклад, для підтвердження наявності метастазів у печінці в першу чергу слід виконати УЗД, потім - лапароскопія і тільки потім - лапаротомію).

· Доцільність планового обстеження:

- небезпека від діагностичної або лікувальної процедури не повинна перевищувати небезпеку захворювання;

- для виконання інвазивних досліджень повинні бути вагомі підстави, у протилежному випадку вони повинні бути змінені іншими, менш небезпечними дослідженнями.

· Час обстеження:

- Повинен бути обмежений 10 днями, особливо для стаціонарних хворих; при використанні рентгенографічних методів дослідження шлунково-кишкового тракту із застосуванням барієвої суміші необхідно пам’ятати, що перед ендоскопічними обстеженнями, КТ або МРТ необхідно чекати 3 – 4 дні, поки кишечник не очиститься від барію.

· Вибір методу дослідження:

- необхідно використати найбільш інформативні методи, для візуалізації пухлини (наприклад, УЗД при пухлині головки підшлункової залози набагато інформативніше, ніж непрямі дані рентгенографії шлунка).

· Значущість діагностичних даних:

- необхідність одержання даних, що мають кардинальне значення для підтвердження чи виключення діагнозу пухлинного процесу або оцінки поширеності процесу таких, як морфологічна верифікація діагнозу.

· Достатність діагностичних даних:

- при безперечних даних про характер патологічного процесу в органі та його поширеності проведення подальшого обстеження недоцільне;

- для правильного вибору методу лікування вирішальною є оцінка поширеності пухлинного процесу.

Принципи побудови онкологічного діагнозу - сучасний онкологічний діагноз складається, як правило, з кількох компонентів:

- характеристика патологічного процесу;

- характеристика клініко – морфологічного варіанта хвороби;

- локалізація процесу;

- стадія (поширеність) процесу;

- характеристика лікувального впливу.

Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А Рак попереково-ободової кишки Т2NoMo, ІІ стадія, стан після хірургічного лікування в 2005р.

Б Рак лівої молочної залози, набряково-інфільтративна форма Т4NoM1, ІV стадія, стан після комплексного лікування в 2005р.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 432 | Нарушение авторских прав