АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Семіотика, класифікація, діагностика пухлин.

Мета: знати семіотику, вміти класифікувати та діагностувати пухлини.

Щорічно онкологічну патологію виявляють більш ніж у 5 млн. осіб, а вмирає понад 2 млн. (друге місце в структурі смертності). Серед чоловіків перше місце у світі займає рак легенів, серед жінок – рак молочної залози.

Онкологія – галузь медицини, що вивчає причини, механізми розвитку і клінічні прояви пухлин, а також розробляє методи їх діагностики, профілактики та лікування.

Пухлина або бластома – це атипове новоутворення тканини, що відрізняється безмежністю росту, недоцільністю, відносною автономністю і прогресією.

Передпухлинні (передбластомні) стани – дисплазії, які характеризуються клітинною атипією, ненормальним диференціюванням, дезорганізацією архітектоніки, збільшенням числа мітозів, гіперплазією і метаплазією клітин:

- облігатні передбластомні стани, на основі яких завжди або в більшості випадків виникає злоякісне захворювання;

- факультативні передбластомні стани, на основі яких злоякісні захворювання розвиваються відносно рідко, але частіше, ніж у здорових людей.

Причини розвитку пухлин:

- мутації, індуковані несприятливими факторами зовнішнього середовища і способом життя (70-75%):

· екзогенні канцерогени: фізичні, хімічні, біологічні;

· ендогенні канцерогени: гормони і їх метаболіти;

- спонтанні мутації;

- спадкова патологія генома – 5 – 10%;

- порушення нейрогуморальної, імунної систем і метаболізму в організмі, які є фоном для виникнення пухлин.

Номенклатура пухлин:

Доброякісна пухлина:

- назва в більшості випадків утворюється шляхом додавання латинської або грецької назви тканин із закінченням – оmа (фіброма, папілома, аденома).

Злоякісна пухлина:

- назва злоякісних пухлин із епітеліальної тканини формується шляхом додатка до латинської або грецької назви тканини слова карцинома або рак (аденокарцинома, плоско клітинний рак);

- для злоякісних пухлин мезенхімального і нейроектодермального походження другим словотворчим елементом є термін саркома або бластома (ліпосаркома, гангліонейробластома).

Особливості росту пухлини:

Експансивний ріст (більш характерний для доброякісної пухлини):

- у вигляді екзофітного вузла із чіткими межами, що виступає у просвіт порожнистого органа, або розташовується у товщі паренхіматозного і росте, розсовуючи навколишні тканини;

- при розпаді пухлини утворюється виразка.

Інфільтративний ріст (більш характерний для злоякісної пухлини):

- інвазивний, ендофітний ріст без чітких меж вглиб і по стінці органа, проростаючи та руйнуючи нормальні тканини;

- при розпаді формується виразково-інфільтративна пухлина.

Апозиційний ріст (характерний для дермоїдів передньої черевної стінки):

- ріст за рахунок непластичної трансформації нормальних клітин у пухлині.

Особливості метастазування пухлин:

- лімфогенне (найбільш характерне для раку, метастази в першу чергу виявляються в регіонарних лімфатичних вузлах);

- гематогенне (найбільш характерне для сарком – метастази в першу чергу виявляються в легенях і печінці);

- імплантаційне (контактне) – злущування клітин із первинної пухлини з осіданням і ростом метастазів по очеревині і плеврі;

- змішаний характер метастазування характерний для більшості злоякісних пухлин.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 456 | Нарушение авторских прав