АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АФО та семіотика уражень

Особливості дихальної системи у дітей.

Патологія органів дихання займає одне з провідних місць в захворюваності дітей різного віку. Тому пошук та розробка оптимальних методів профілактики, діагностики та лікування патології дихальної системи залишається актуальним. Разом з тим успіх лікування передусім залежить від повноцінного комплексного обстеження організму дитини з обов’язковим урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей.

Порушення дихання в перші години та дні життя, є, на жаль найбільш частим патологічним станом періоду новонародженості, оскільки майже з 15% дітей, які народжуються з вродженими вадами розвитку за даними ВООЗ 50% мають аномалії та вади розвитку органів дихання. Ми вже згадували вислів проф. Гундобіна, що в період новонародженості хвороби бувають «троякого роду» - вроджені, зв’язані з процесом родів та набуті постнатально. Разом з тим відомо, що схильність до патологічних процесів часто бере свій початок від внутрішньоутробного розвитку.

ЕМБРІОГЕНЕЗ. Зародок реаспіраторного тракту з’являється у 24-добового ембріону. Диференцировка легеневої тканини розпочинається з 18-20 тижня, коли з’являються альвеоли в капілярних стінках. В 20 тижнів закінчується і каналізація бронхів. Зародок легень кровопостачається спочатку через парні сегментарні артерії, які відходять від дорзальної частини аорти. Судинні елементи легені починають формуватися з мезенхіми з 20-тижневого віку як гілки цих артерій. Поступово легеневі капіляри втрачають зв’язок з сегментарними артеріями і їх кровопостачання забезпечуються гілками легеневої артерії. Вже у ембріона 20-30 тижнів кров з легень надходить в ліве передсердя, де формується венозний синус. На 26-28-му тижні внутрішньоутробного періоду капілярна сітка легень тісно змикається з альвеолярною поверхнею. З цього моменту легені здатні до газообміну. До часу народження у доношеної дитини вже сформовані провідні морфофункціональні частини системи дихання, які можуть забезпечувати організм киснем.

Органи дихання формуються у зародка починаючи з 3-го тижня, з клітин ектодерми. На 6-му тижні відбувається формування дольових бронхів, 8-10-му - сегментарних, з 9-10-го формується хрящовий каркас трахеї та бронхів. До 16 тижня формування бронхів завершується, після чого вони подовжуються та збільшуються в діаметрі.

З 16 до 24 тижня утворюються респіраторні бронхіоли, первинні легеневі альвеоли, навколо них формується сітка капілярів. З 24-тижня з’являються альвеоцити 1 та 2 порядку.

Альвеоцити 1-типу займають майже 95% поверхні альвеол та є структуроутворюючими, решту площі займають альвеоцити 2-типу, які забезпечують утворення сурфактанту.

Сурфанктант – це суміш жирових та білкових речовин (см. кодограму), яка забезпечує поверхневе напруження в альвеоцитах та не дозволяє їм спадатися під час видиху (см. кодограму).

Таким чином до 26-тижня вагітності легені плоду вже мають здатність до газообміну, що визначає життєздатність новонароджених з терміном гестації 24-26 тижнів та масою тіла 500 гр., однак синтез сурфактанту у таких дітей не є ефективним, тому можливе введення їм штучного сурфактанту. В разі нормального перебігу вагітності процес диференціювання бронхо-легеневої системи завершується до народження дитини. Однак формування легень продовжується і в постачальному періоді. До моменту народження кількість альвеол становить близько 12-15 млн., до 8 років-200 млн., у дорослих-300 млн.

Отже, порушення онтогенезу під впливом обтяжуючих перинатальних чинників, може призводити до формування вроджених вад розвитку бронхо-легеневої системи, респіраторних порушень в неонатальному періоді, що негативно може позначатися на стані здоров’я дитини в подальшому.

До системи дихання входить наступний комплекс морфологічних утворень:

1. Повітряносприймаючий та повітрянопровідний апарати.

2. Альвеоли.

3. Капіляри і судини малого кола кровообігу.

4. Лімфатичні судини і вузли.

5. Регуляторний апарат нервової системи.

6. Ферментні і гормональні системи організму.

АФО

Ніс:

→ зовнішній

→ внутрішній:

- вузькі носові ходи

- відсутність нижнього носового ходу (до 4 років)

Слизова тонка, ніжка, добре кровопостачається, в підслизовій недорозвинена кавернозна тканина (до 8-9 років). Слизова змінюється кожні 10 хв.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 361 | Нарушение авторских прав