АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Матеріали для самоконтролю. А. Завдання для самоконтролю.

А. Завдання для самоконтролю.

Занотувати латинські терміни, які використовуються для позначення основних симптомів захворювань легень:

Б. Тестові питання для самоконтролю

1. На користь ефективно проведеної терапії status asthmaticus свідчить:

1. Зменшення кашлю.

2. Самостійне відходження мокротиння.

3. Поява бронхіального дихання.

4. Гіперемія шкіри.

5. Блідість шкіри.

2. Які зміни відбуваються у бронхах при бронхоектатичній хворобі:

1. Ущільнення легеневої тканини.

2. Звуження бронхів.

3. Зміни (потоншення) усіх шарів стінки бронха.

4. Формування фібринових згустків, які закривають просвіт бронха.

5. Утворення скловидного мокротиння, яке відходить наприкінці нападу.

3. Назвіть провідний метод діагностики бронхоектатичної хвороби:

1. Томографія.

2. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини.

3. Спірографія.

4. Контрастована бронхографія.

5. пневмотахометрія.

4. Який аускультативний феномен з’являється на початку гострого бронхіту?

1. Вологі дрібно пухирцеві хрипи.

2. Вологі середньо пухирцеві хрипи.

3. Крепітація.

4. Жорстке везикулярне дихання.

5. Везікулобронхіальне дихання.

5. Який аускультативний феномен вислуховується при розрідженні мокротиння у хворого на гострий бронхіт:

1. Везикуло бронхіальне дихання.

2. Вологі неконсонуючі хрипи.

3. Вологі консонуючі хрипи.

4. Бронхіальне дихання.

5. Крепітація.

6. Для якої локалізації бронхіту найбільш характерна задишка:

1. Проксимального бронхіту.

2. Вогнищевого бронхіту з ураженням великих бронхів.

3. Вогнищевого бронхіту з ураженням середніх бронхів.

4. Запалення головних бронхів.

5. Дистального дифузного бронхіту.

7. Бронхоектази утворюються при ураженні:

1. Слизової оболонки бронхів.

2. Келихоподібних клітин.

3. Миготливого епітелію бронхів.

4. Усіх шарів бронхів, включаючи перибронхіальну тканину.

5. М’язової оболонки бронхів.

8. Спіралі Куршмана – це:

1. Зліпки бронхів, які складаються з мукозних елементів.

2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.

3. Дегенеративни форми еозинофілів.

4. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.

5. Згустки гнійного мокротиння.

9. Кристали Шарко-Лейдена – це:

1. Кристали холестерину.

2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.

3. Дегенеративни форми еозинофілів.

4. Згустки гнійного мокротиння.

5. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.

10. Який перкуторний тон спостерігається над легенями хворого з нападом бронхіальної астми:

1. Притуплений.

2. Тимпанічний.

3. Ясний легеневий.

4. Тупий.

5. Притуплений тимпаніт.

11. Які аускультативні дані характерні для нападу бронхіальної астми:

1. Пуерильне дихання.

2. Бронхіальне дихання.

3. Посилене везикулярне дихання.

4. Сакадоване дихання.

5. Везикулярне дихання з подовженим видихом.

12. Які додаткові дихальні шуми характерні для нападу бронхіальної астми:

1. Крепітація.

2. Шум тертя плеври.

3. Вологі дрібнопухирцеві консонуючі хрипи.

4. Розповсюджені сухі свистячі та джижчачі хрипи.

5. Шум спадаючої краплі.

13. Які зміни периферичної крові характерні для бронхіальної астми:

1. Лейкопенія.

2. Еозинофілія.

3. Нейтрофільоз.

4. Відносний лімфоцитоз.

5. Лімфопенія та моноцитоз.

14. Скловидне харкотиння є характерним для:

1. Раку легень.

2. Закінчення нападу бронхіальної астми.

3. Бронхоектатичної хвороби.

4. гострого бронхіту.

5. Пневмотораксу.

15. При ураженні якої частини бронхо-легеневого дерева виникає саккадоване везикулярне дихання:

1. Альвеол.

2. Великих бронхів.

3. Трахеї.

4. Бронхів середнього калібру.

5. Бронхіол.

16. Обструктивний тип дихальної недостатності виникає при:

1. Бронхіальній астмі.

2. Крупозній пневмонії.

3. Сухому плевриті.

4. Накопиченні рідини у плевральній порожнині.

5. Бронхопневмонії.

17. Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні години може спостерігатися при:

1. Гострого бронхіту.

2. Крупозної пневмонії.

3. Сухого плевриту.

4. Бронхоектатичної хвороби.

5. Ексудативного плевриту.

18. Який додатковий дихальний шум вислуховується при звуженні бронхів:

1. Сухі хрипи.

2. Шум падаючої краплі.

3. Шум тертя плеври.

4. Вологі хрипи.

5. Крепітація.

19. Ранковий кашель характерний для:

1. Бронхоектатичної хвороби.

2. Ларингіту.

3. Пневмонії.

4. Сухого плевриту.

5. Раку легені.

20. Які якісні зміни дихання характерні для ураження найменших бронхів та бронхіол:

1. Поява амфоричного дихання.

2. Поява шуму тертя плеври.

3. Посилення везикулярного дихання.

4. Поява саккадованого дихання.

5. Поява патологічного бронхіального дихання.

Б. Задачі для самоконтролю

1. Жінка 54 років скаржиться на кашель з виділенням слизистого мокротиння, загальну слабкість, пітливість. Хворіє більше 10 років, загострення бувають по декалька разів на рік.

Дані об’єктивного обстеження. Перкусія: над легенями коробковий перкуторний тон, помірне обмеження активної рухливості нижнього краю легень. Аускультація: послаблене везикулярне дихання над всією поверхненю легень, нечисленні сухі хрипи, бронхофонія рівномірно послаблена.

2. У хворого спостерігається кашель з виділенням великої кількості гнійного мокротиння (“повним ротом”) у ранкові години. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла субфебрильна. Хворіє з дитинства, загострення щорічно навесні та восени. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного тону ділянки притуплення, де вислуховуються множинні сухі та вологі велико- й середньопухирцеві хрипи. У крові лейкоцити 14 ^. 10⁹/л, ШОЕ 40 мм/год.

3. У жінки 54 років виник напад ядухи з переважним затрудненням видиху. Хвора сидить, спершись руками на край ліжка. Обличчя ціанотичне, свистячі хрипи чутні на відстані. Грудна клітини діжкоподібної форми, екскурсія її обмежена. Частота дихання 23 на хвилину. Голосове тремтіння. Перкуторно над легенями коробковий перкуторний тон. При аускультації відміченен послаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи. Пульс 90/хв, АТ 150/90 мм рт.ст. Індекс Тиффно 45 %.

Рекомендована література

Основна:

1. Пропедевтика внутренних болезней (под ред. Василенко В.Х., Гребенева А.Л.). – М., 1982. – С. 164-172, 188-192.

2. Нетяженко В.З., Полишко В.К., Семина Г.А. Руководство к практическим занятиям по семиотике и диагностике в клинике внутренних болезней, 1994. – С.50–60.

Додаткова:

1. Шкляр Б.С. Диагностика внутренних болезней. – К.: Вища школа, 1972. – С. 151–157

2. Пропедевтика внутрішніх хвороб за ред. Децика Ю.І., 1998. – С.113–116.

3. Заболевания органов дыхания. Руководство под ред. Палеева Н.Р. – Т.2. – М., 1989. – С. 5-16.

4. Передерий В.Г., Ткач С.М. Клинические лекции по внутренним болезням. – К., 1998. – С. 410-467.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 725 | Нарушение авторских прав