АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація бронхіальної астми

І. Екзогенна астма:

– алергічна

– атопічна

–неінфекційно алергічна

– імунологічна

– нутритивна

– професійна

ІІ. Ендогенна астма (неалергічна, інфекційно-алергічна, не імунологічна)

Бронхіальну астму класифікують на підставі комплексу клінічних та функціональних ознак ступеня тяжкості бронхіальної обструкції. Для цього лікар повинен оцінити частоту, вираженість та тривалість нападів експіраторної задишки, стан пацієнта, тривалість міжнападного періоду.

Розрізняють інтермітивний (епізодичний) та персистивний (постійний) перебіг бронхіальної астми

1. Інтермітивна бронхіальна астма (ступінь І).

Клінічні симптоми до початку лікування:

– Короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень

– Короткі загострення (від кількох годин до кількох днів)

– Нічні симптоми астми виникають не частіше 2 разів на місяць

– Між загостреннями немає клінічних ознак і зберігається нормальна функція легень.

– ПОШвид або ОФВ₁> 80 % від належного значення, добові коливання показників < 20%

2. Персистивна бронхіальна астма

1) легка персистивна (ступінь ІІ):

– Ознаки астми виникають 1 раз на тиждень або частіше, але рідше, ніж 1 раз на добу

– Загострення захворювання порушують режим фізичної активності і сон пацієнта

– Нічні симптоми астми виникають частіше 2 разів на місяць

– ПОШвид або ОФВ₁≥ 80 % від належного значення, добові коливання показників 20–30 %

2) середнього ступеня персистивна астма (ступінь ІІІ):

– клінічні ознаки захворювання є щодня

– Загострення спричиняють порушення фізичної активності і сну

– Нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень

– ПОШвид або ОФВ₁ у межах 60–80% від належного значення, добові коливання показників > 30 %

3) важка персистивна астма (ступінь IV):

– постійні ознаки захворювання виявляються щодня

– Часті загострення

– Часті нічні симптоми астми

– Обмеження фізичної активності

– ПОШвид або ОФВ₁ < 60% від належного значення, добові коливання показників > 30 %

Інфекційно-залежна БА тісно пов’язана з різними запальними захворюваннями органів дихання. При атопічній – етіологічними факторами є різні речовини рослинного та тваринного походження, продукти промислового виробництва та ін. Харчова алергія зустрічається у 50% хворих з атопічною формою бронхіальної астми.

Одні й ті ж самі етіологічні фактори призводять до формування бронхіальної астми з участю зміненої імунної системи, у інших – без неї. Інфекція в органах дихання може впливати на виникнення і перебіг БА наступним чином: знижувати поріг чутливості до атопічних алергенів і виявляти ад’ювантну дію в процесі атопічноі сенсебілізаціі; формувати нестабільний метаболізм клітин-мішеней бронхів і легень з первинною зміною реактивності бронхів; призводить до інфекційної сенсебілізації і алергії. Типи алергічних реакцій різні: І тип анафілаксійний, коли приступ ядухи виникає саме після контакту з алергеном (при наявності в сироватці крові спецефічних IqE-антитіл до даного алергена); ІІ тип імунокомплексний (Артюса); ІІІ тип характеризується порушеннями в цілісності тканин бронхів і легень імунним комплексом; IV тип – сповільнена гіперчутливість.

Бронхіальна астма виникає при наявності первинного чи вторинного імунодефіцита, тісно пов’язана з гормональним дисбалансом (глюкокортикоїдна недостатність, гіпо-прогестеронемія, гіперестрогенемія, гіпертіреоз), дисфункцією нервової системи, зміною ефективності місцевих механізмів захисту.

При бронхіальній астмі найбільш значні зміни відбуваються на рівні дистальних бронхів. Відмічається зменшення прохідності дихальних шляхів за рахунок бронхоспазму, гіперпродукції секрету (гіпер- та дискринія), набряку та клітинної інфільтрації слизової та підслизової оболонок. У більшості хворих навіть в фазі ремісії мають місце ознаки ендобронхіту, частіше катарального. Характер секрету і його кількість можуть бути різними. Частіше він слизовий. Явища набряку і гіперсекреції сприяють тривалому перебігу нападів ядухи із самого початку захворювання.

У перебігу бронхіальної астми виділяють дві стадії. Перша стадія починається нападом ядухи після дії на сенсебілізований організм хворого алергена. У другій стадії спостерігаються виражені морфологічні та функціональні зміни дихального апарату: поширений хронічний бронхіт, пневмонія, пневмосклероз, емфізема легень, декомпенсоване легеневе серце.

Критерії діагностики бронхіальної астми:

1. Напади пароксизмальної ядухи (задишки), кашлю та «свистячого» дихання.

2. Наявність бронхіальної астми у найближчих родичів.

3. Наявність поліпозу носа, вазомоторного риніту, ознак респіраторної, харчової або медикаментозної алергії.

4. Зворотні обструктивні порушення функції зовнішнього дихання (більше ніж на 25% від вихідних після застосування адреноміметиків).

5. Еозинофілія крові.

6. Наявність у харкотинні еозинофілів, спіралей Куршмана та кристалів Шарко-Лейдена.

Одним з найбільш тяжких і небезпечних для життя проявів бронхіальноі астми є астматичний стан.

Під астматичним станом розуміють інтенсивний довготривалий напад ядухи, резистентний до звичайних засобів лікування, який супроводжуеться значними порушеннями газового складу крові.

Клінічна картина астматичного стану характеризуеться трьома синдромами.

Респіраторний синдром: інтенсивна (30-60 подихів за хвилину) задишка, участь в акті дихання всієї дихальної мускулатури, виражений ціаноз, послаблення дихальних шумів.

Циркуляторний синдром: тахікардія, підвищення артеріального тиску, ознаки недостатності правого шлуночка, порушення провідності та збудливості м’язу сердця.

Нейропсихічний синдром: збудження, потім гальмування, яке може прогресувати до розвитку коми, судом і ін.

В розвитку нападу ядухи прийнято розрізняти три періоди: 1-ий – період предвісників нападу – проявляється за декілька хвилин чи годин, а іноді днів, вазомоторними реакціями зі сторони слизової оболонки носа, виділенням слизу, свербінням очей, нападоподібним кашлем, задишкою. Можуть бути головний біль, нудота, зміна настрою, втома та ін. 2-ий – період ядухи – має експіраторний характер і супроводжуеться почуттям здавлення, яке не дозволяє вільно дихати. Вдох стає коротким, видих повільний, супроводжуеться голосними, тривалими свистячими хрипами. Положення хворого вимушене (ортопное). Лице набрякле, бліде з синюватим відтінком, вкрите потом, має вираз занепокоєння і страху. Грудна клітка в положенні максимального вдоху, в акті дихання приймають участь м’язи плечового поясу, спини, черевної стінки. Шийні вени розширені. Над легенями тимпанічний характер перкуторного тону. Нижня межа легень опущена, рухливість легеневих країв різко обмежена. Відносна серцева тупість дещо збільшена в розмірах, абсолютна зменшена чи не визначається. Над легенями на фоні ослабленного дихання під час вдоха і особливо видиха чутні сухі свистячі хрипи. Пульс почащений, слабкого наповнення. Артеріальний тиск: систолічний – зниженний, діастолічний – підвищенний. На ЭКГ часто збільшуеться зубець Р в ІІ і ІІІ відведеннях, підвищується і зубець Т у всіх відведеннях, електрична вісь сердця відкллоняеться вправо. У деяких хворих відмічається депресія S-T, що пов’язано з гіпоксіею міокарда. У крові з’являються еозінофілія, лімфоцитоз. 3-ій період – зворотного розвитку нападу – може закінчитися швидко, в інших випадках зворотний розвиток нападу може тривати декілька годин і, навіть, діб.

Данні об’єктивного дослідження хворих в безнападний період залежать від захворювань, які супроводжують бронхіальу асму: хронічного бронхіту, пневмонії, емфіземи легень та ін.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 653 | Нарушение авторских прав