АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вимірювання температури

Станція 1

Найчастіше температуру вимірюють у пахвовій ямці.

Перед уведенням термометра у пахвову ямку, особливо при пото­виділенні, треба протерти шкіру змоченим теплою водою рушником, потім витерти насухо.

Це запобігає забрудненню термометра та охолодженню його внаслідок випаровування поту. Також треба впевнитися у відсут­ності в пахвовій ямці запальних процесів чи штучної гіперемії шкі­ри (коли пацієнт намагається симулювати підвищення температури тіла). Іноді пацієнти з метою симуляції використовують передчасно заготовлені грілки з гарячою водою, батареї центрального опалення, настільні лампи.

Установити термометр треба так, щоб весь ртутний резервуар з усіх боків щільно прилягав до тіла у глибині пахвової ямки протягом усього часу вимірювання. Щоб термометр не зсувався, треба щільно притиснути плече до грудної клітки, а передпліччя розмістити таким чином, щоб долоня знаходилась у протилежній пахвовій ямці. Бажа­но стежити, щоб між термометром та тілом не потрапила білизна.

Якщо хворий непритомний або збуджений, треба підтримувати його руку.

За характером температурної кривої розрізняють такі типи га­рячки:

1) гарячка постійного або сталого типу: рівень температури зазвичай високий (40—41 °С), різниця між ранковою та вечірньою температурою тіла коливається в межах 0,5—1 °С. Характерна для крупозної пневмонії, черевного та висипного тифу, ревматизму;

2 гарячка послаблювального, ремітувального типу: різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах 1—2°С, а іноді й більше; вранці температура тіла падає нижче 38 °С, але не знижується до нормального рівня. Характерна для гноячкових за­хворювань, вогнищевого запалення легень;

3)гарячка переміжного, інтермітуючого типу: спостерігаєть­ся періодичне, приблизно через рівні проміжки часу (від 1 до 3 діб), у більшості випадків різке підвищення температури (частіше у другій половині дня, іноді вночі) на декілька годин з наступним її знижен­ням до нормального рівня. Характерна для малярії;

4 гарячка виснажу вального, гектичного типу: це тривала га­рячка з добовим коливаннями температури, що доходить до 4—5 °С, з підвищенням температури тіла до 40—41 °С увечері і вночі та ран­ковим її падінням до субфебрильних або нормальних величин. Ці коливання температури спричинюють надто тяжкий стан хворого. Спостерігається при сепсисі, гноячкових захворюваннях, активному туберкульозі з розпадом легеневої тканини;

5) гарячка хвилеподібного типу: спостерігається поступове підвищення температури тіла протягом певного терміну з наступним її літичним падінням та більш-менш тривалим безгарячковим періо­дом; характерна для лімфогрануломатозу, бруцельозу;

6) Гарячка нерегулярного(неправильного) типу-спостерігається непевна тривалість з неправилинити та різноманітними добовими коливаннями температури тіла у вигляді постійної,послаблюючої,зворотної та інших гарячок.Характерна для ревматизму,хронічного бронхіту,холециститу.

Закапування

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 445 | Нарушение авторских прав