Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
Під час оцінки енергетичної адекватності харчування недостатньо орієнтуватися лише на масу тіла, передусім тому, що вона може бути збільшена за рахунок добре розвинутої м'язової тканини. У зв¢язку з цим, як характеристику енергетичного статусу, необхідно визначати і товщину шкірно—жирової складки.
Товщина шкірно—жирової складки вимірюється за допомогою спеціального приладу — каліпера або штангенциркуля. Для того, щоб отримати дані, котрі можна було б зіставити з нормативними, каліпер (штангенциркуль) повинен мати стандартну поверхню контакту (20—40 мм2), стандартну ціну поділки (0,4 мм) і постійний тиск (10 г/мм2) у процесі вимірювань.
Вимірювання товщини шкірно—жирової складки проводять в трьох точках: по середній пахвовій лінії зліва на рівні соска, на рівні пупка зліва на середині відстані між пупком і проекцією зовнішнього краю прямого м'яза живота, а також під кутом лівої лопатки. Розраховують середню товщину шкірно—жирової складки на підставі вимірювань у трьох точках. В залежності від ступеня жировідкладення доросле населення поділяється на 5 груп (табл. 5).
Оцінка товщини шкірно—жирової складки (у мм) дорослого населення (у сигмальних відхиленнях) проводиться за наступною схемою:
1 група: середня товщина шкірно—жирової складки — відхилення від середніх показників не виходить за межі коливань + 1s.
II група: товщина шкірно—жирової складки вище середньої — показники перевищують середню величину та коливаються в межах від 1 до 2s.
III група: товщина шкірно—жирової складки велика (ознаки ожиріння) — показники перевищують середню величину більш, ніж на 2s.
IV група: товщина шкірно—жирової складки нижче середньої — показники не досягають середньої величини та коливаються у межах від 1 до 2s.
V група: мала товщина шкірно—жирової складки(ознаки виснаження), показники відхиляються від середньої величини більш, ніж на 2s.
Проте, більш доступним є вимірювання товщини шкірно—жирової складки в області трьохголового м'яза плеча. Місце вимірювання знаходиться на задній поверхні плеча на середині відстані між латеральним кінцем ості лопатки (акроміон) і ліктьовим відростком кістки ліктя. Рука повинна вільно «висіти» вздовж тулуба. Шкірно—жирову складку притискають у повздовжньому напрямку між великим та вказівним пальцем на 1см вище місця прикладання ніжок каліпера. При середній вираженості товщина шкірно—жирової складки у чоловіків не перевищує 15 мм, а у жінок — 25 мм.
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ
ВІТАМІННОЇ АДЕКВАТНОСТІ ХАРЧУВАННЯ
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 779 | Нарушение авторских прав
|