АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Незважаючи на те, що неімунологічно зумовлені трансфузійні реакції трапляються дуже рідко, вони можуть призводити до драматичних наслідків.

Прочитайте:
  1. Алергійні реакції.
  2. Ампутацію або екстирпацію матки. Вважається доцільним видалення матки з трубами, які можуть бути в
  3. Анафілактичні алергічні реакції (гіперчутливість І типу)
  4. Аритмії зумовлені порушенням автоматизму.
  5. Аритмії зумовлені порушенням провідності міокарда.
  6. В процесі епітелізації ендоцервікозів в новоутвореному багатошаровому епітелії можуть відмічатись
  7. В. Вторинної реакції
  8. Важкі форми гострого шигельозу Григор'єва-Шига можуть супроводжуватися
  9. Виберіть із перерахованого, що в клітині являється бар’єром, що визначає, які речовини можуть виходити із клітини, або проникати в неї?
  10. Визначення глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді в геміоксид.

 

Причини післятрансфузійних ускладнень а) механічні б) зумовлені помилками при проведенні серологічних проб в) недостатність обстеження донора г) помилковим визначенням придатності консервованої крові д) сенсібілізацією реціпієнта е) ускладнення при необлікованих показаннях до переливання крові

3.3 Рекомендована література:

-основна

1. Методичні розробки "Переливання крові та її компонентів", К.,1996.

2. Компоненти крові: характеристика, показання до застосування, побічні ефекти. І.М. Паращич. Практика та досвід. №1. березень. 2003. с. 105-109.

3.. Гематологія і трансфузіологія / Під ред. проф. С.М.

Гайдукової.— К.: ВПЩ «Три крапки», 2001.— 752 с.

4. Гайдукова С.М., Ковалкина Л.А., Видиборец С.В. Ге_

мотрансфузионные реакции: пути решения пробле_

мы//Укр. журн. гематології та трансфузіології.— 2001.—

N 1.— С. 24—28.

5. Практическая трансфузиология/Под ред. Г.И.Ко_

зинца.— М.:Триада_Х, 1997.— 435 с.

-додаткова

1. Die chirugie. Koslowski L. Schatauer. 1999. s.119-121.

3.4 Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Основні завдання Вказівки Відповіді
Вивчити:    
Етіологію імунологічно зумовлених реакцій Назвати основні етіологічні фактори  
Етіологію неімунологічно зумовлених реакцій Назвати основні етіологічні фактори  
Клініку трансфузійних реакцій Назвати основні симптоми гемолітичних реакцій  
Лікування Скласти алгоритм лікування гемолітичної реакції (шоку)  

3.5 Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

1. Частота післятрансфузійних ускладнень.

2. Які групи трансфузійних ускладнень ви знаєте?

3. Причини трансфузійних ускладнень.

4. Алергічні ускладнення: клініка, лікування.

5. Пірогенні реакції: клініка, лікування.

6. Післятрансфузійний шок: причини, клініка, інтенсивна терапія.

7. Патогенез післятрансфузійного шоку.

8. Профілактика “цитратного шоку”.

9. Ускладнення механічного порядку.

10. Які захворювання передаються з кров¢ю?

11. Документальне оформлення переливання крові.

12. Які обов¢язкові аналізи після переливання крові?

13. Поняття про гостру ниркову недостатність і гемодіаліз.

Б. Тести для самоконтролю:

Під час переливання крові при проведенні біологічної проби у хворого настав озноб, хворий покритий холодним потом, відзначає мигтіння перед очима, незначний біль у поперековій ділянці. Який стан розвинувся у хворого?

A) Гемотрансфузійна реакція;

B) пірогенна реакція;

C) бактеріально-токсичний шок;

D) цитратний шок;

E) приступ ниркової кольки.

Хвора, 50 років, в результаті помилкового переливання несумісної кровіперенесла гемотрансфузійний шок ІІ ступеня важкості, після виведення з якого у пацієнткичерез 1.5 тижні розвинулась уремія. Якому періоду гемотрансфузійнго шоку відповідає даний стан?

A) гострої кишкової недостатності;

B) власне гемотрансфузійного шоку;

C) олігоурії та анурії;

D) відновлення діурезу;

E) видужання

 

З метою швидкого поповнення крововтрати хворій перелито 1050 мл серологічно-сумісної донорської крові, консервованої цитратом натрію. Наприкінці геморансфузії у хворої виник неспокій, блідість шкірних покривів, неспокій, тахікардія, АТ знизився до 60/40 мм рт.ст., з’явилися судоми м’язів. Яке ускладнення виникло у хворої?

A) гемотрансфузійний шок;

B) тромбоемболія легеневих артерій;

C) цитратний шок;

D) анафілактичний шок;

E) пірогенна реакція.

В. Задачі для самоконтролю:

Хворому, 40 років, з групою крові А (ІІ) проводилось за показанням переливання нативної плазми крові групи А(ІІ). Через 20 хвилин після переливання хворий відмітив сильну пропасницю, підвищення температури тіладо 40оС, головний біль та біль у м’язах, кістках, задишку. При огляді – ціаноз губ. Пульс – 106/хв. АТ – 103/90 мм рт.ст. До якого виду трансфузійних ускладнень вудноситьс даний стан?

A) пірогенна реакція;

B) алергічна реакція;

C) гемотрансфузійний шок;

D) гемотрансфузійна реакція;

E) гемотрансфузійне ускладення.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

 

- Оволодіти навичками переливання крові та використання гемотрансфузійної системи.

- Провести макроскопічне визначення якості крові.

- Провести спостереження за хворим під час переливання, документація.

- Визначення груп крові та проведення проб на суміснісність.

- Скласти схему надання першої допомоги при гострій гемолітичній реакціїю.

 

4.2 Професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні, карти) щодо володіння навичками та вміннями.

Завдання Вказівки Примітка
  Скласти першої допоги при гострій гемолітичній реакції - негайно препинити трансфузію; - взяти зразок крові від реципієнта та зразок консервованої крові донора; - протишоква терапія; - забезпечення діурезу - >75 мл/хв - гемодилюція - Інфузія манітолу або сорбітолу - Ввеедння фуросеміду - високі дози кортикостероідів (дексаметазон) - контроль рівня тромбоцитів, та коагулограми -плазмаферез (в обсязі 2-2,5 літра) з заміщенням препаратами або плазмозамінниками    

 

5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи

Тематика УДРС та НДРС:

1. Ретровірусні інфекції в трансфузіолгії. Історія відкриття ретровірусів. ВІЛ.

2. Основний комплекс гістосумісності (MHC) та лейкоцитарні антигени людини (HLA). Історія відкриття. Клінічне значення.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 527 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)