АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості Стану серцево-судинної системи (ССС) у хворих з гіпофункцією щитоподібної залози (ЩЗ)

Довгань Марта

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра ендокринології та клінічної фармакології

Завідувач кафедри – доц. А.М. Урбанович

Науковий керівник – доц. М. Є. Гоцко

Актуальність. Гіпотиреоз - це клінічний синдром, який обумовлений стійким дефіцитом тиреоїдних гормонів, який призводить до порушення серцево-судинної, нервової систем та обміну речовин.Серцево-судинні прояви гіпотиреозу посідають перше місце у його клінічній маніфестації і проявляються синусовою брадикардією, зменшенням пульсового тиску,зниженням вольтажу,недостатністю кровообігу та серцевою недостатністю і складають 70-90%.Існує думка, що патогенетичним чинником синусової брадикардії може бути порушення тонусу симпатичної нервової системи.

Мета. Вивчення стану серцево-судинної системи (ССС) за даними електрокардіографії (ЕКГ),доплерехокардіографії (ЕХОКГ) та варіабельності серцевого ритму (ВСР) в залежності від важкості та ступеню компенсації гіпофункції щитоподібної залози (ЩЗ).

Матеріали та методи. Нами проведено аналіз історій хвороб пацієнтів, які перебували на обстеженні в ЛОЕД з гіпотиреозом різного ступеню важкості,була встановлена причина виникнення гіпотиреозу,проведена оцінка тиреоїдного статусу: визначення гормонів ЩЗ в сироватці крові, наявність аутоантитіл,вивчено дані ультразвукового обстеження ЩЗ, вибірково у цих пацієнтів проводилась доплерехокардіографія з визначенням товщини міжшлуночкової перегородки (МШП),маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ДДЛШ), ЕКГ,визначення ЧСС та варіабельності серцевого ритму (ВСР) за показниками RRNN (середнє кардіоінтервалів), RMSSD (активність парасимпатичної вегетативної регуляції), SDNN (активність симпатичної нервової системи).

Результати. У всіх 341 пацієнтів був діагностований гіпотиреоз середньої (87 чол.) та важкої форми (254 чол).Середній вік пацієнтів склав 47 років, 91,6 % становили жінки. У 41% пацієнтів з гіпотиреозом середньої важкості у зустрічалась брадикардія, 37% зниження вольтажу зубців, 28% депресія сегменту S-T.На доплерехокардіографії потовщення МШП відзначалось у 17%, збільшення ММЛШ у 31%, ДДЛШ у 26% хворих. Із загальної кількості пацієнтів з гіпотиреозом важкого ступеню синусова брадикардія зустрічалась у 67%, зниження вольтажу у 72%, депресія сегменту S-T у 32% пацієнтів. При ЕхоКГ потовщення МШП діагностувалось у 21% пацієнтів, збільшення ММЛШ у 49%, ДДЛШ виявлена у 34%.Показники ВСР при гіпофункції ЩЗ середньої важкості становили: RRNN та SDNN не змінились і дорівнювали, відповідно, 629,6±47,8 мс (р˃0,05) та 64,3±6,9 мс (р˃0,05), RMSSD підвищився у порівнянні з контролем і становив 36,8±2,8 мс (р˂0,05). При важкій формі гіпотиреозу показники виявились наступними: RRNN знизився у порівнянні з контролем - 342,8±56,2 мс (р˂0,05), RMSSD підвищився - 47,4±5,6 мс (р˂0,01), SDNN знизився і становив 34,8,3±6,2 мс (р˂0,01).

Висновки. Зміни серцево-судинної системи на ЕКГ та ЕхоКГ при гіпофункції ЩЗ є частим симптомом і корелюють з важкістю гіпотиреозу та станом його компенсації. Гіпофункція ЩЗ посилює парасимпатичну активність надсегментарних відділів вегетативної регуляції, що призводить до зниження компенсаторних можливостей організму,прогресуючої вегетативної недостатності і потребує лікування.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 449 | Нарушение авторских прав