АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ГОРМОНІВ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ З ПАРАМЕТРАМИ ІНСУЛІНОВОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ З ОЖИРІННЯМ

Грицан Іванна

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра ендокринології

Завідувач кафедри – доц. А. М. Урбанович

Науковий керівник – ас. Г. І. Суслик

Актуальність. Жирова тканина є джерелом різних біологічно активних речовин, які здійснюють вагомий внесок у патогенез інсулінової резистентності (ІР). Тканинна ІР тісно пов’язана із вісцеральним жиром, а маса жирової тканини – з лептином та адипонектином, гормонами, які продукуються адипоцитами. Досі зостається відкритим питання про взаємозв’язок лептину та адипонектину з параметрами ІР.

Мета. Д ослідити особливості вмісту лептину та адипонектину в крові у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням та виявити можливий взаємозв’язок даних гормонів з параметрами ІР.

Матеріали та методи. Обстежено 18 хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням, 12 пацієнтів з ЦД 2-готипу без ожиріння, 15 пацієнтів з ожирінням без ЦД. Досліджувані групи були репрезентативними по віку та тривалості захворювання (р>0,05). Контроль – 10 здорових людей.Для верифікації ожиріння розраховували ІМТ. Ожиріння діагностували при збільшенні ІМТ > 30кг/м². Вміст лептину та адипонектину визначали

методом імуноферментного аналізу. Індекс НОМА-ІР розраховували за формулою: G₀ х Ins₀ / 22,5.

Результати. Встановлено, що у хворих з ЦД 2-го типу без ожиріння спостерігаються найнижчі рівні лептину в крові. Зростання вмісту гормону відзначено в групі пацієнтів з ожирінням (без ЦД), а найвищі рівні – у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням.Виявлено, що у хворих з ЦД 2-го типу без ожиріння вміст адипонектину в крові достовірно не відрізнявся від показників контролю (р>0,05). Концентрація адипонектину в пацієнтів з ЦД 2-го типу та ожирінням була нижчою за рівень гормону в групі хворих з ожирінням (без ЦД) у 1,5 рази. Зміни концентрації гормонів супроводжувались зрушеннями показників НОМА-ІР. Зокрема, у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням показники НОМА-ІР були найвищі. В результаті кореляційного аналізу встановлено наявність позитивного сильного взаємозв’язоку між лептином та НОМА-ІР і негативного середньої сили взаємозв’язку між адипонектином та НОМА-ІР у групі хворих з ЦД 2-го типу та ожирінням; середньої сили позитивного кореляційного зв’язку між лептином та НОМА-ІР та негативного слабкого кореляційного зв’язку – у групі пацієнтів з ожирінням (без ЦД). У групі хворих з ЦД 2-го типу без ожиріння кореляційний зв’язок між лептином та показниками НОМА-ІР не визначався, а між адипонектином та НОМА-ІР – виявився позитивним слабким.

Висновки. У хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням спостерігається найвищий вміст в крові лептину та найнищий – адипонектину. У хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням виявляється сильний позитивний кореляційний зв'язок між лептином та НОМА-ІР і негативний середньої сили кореляційний зв'язок між адипонектином та НОМА-ІР.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 432 | Нарушение авторских прав