АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗНАЧЕННЯ ДИФУЗНО-ЗВАЖЕНИХ ЗОБРАЖЕНЬ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ (МРТ) У ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРІВ НИРОК

Ланюш Федір

Драчук Марія

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра променевої діагностики і терапії

Завідувач кафедри – доц. І.В. Дац

Науковий керівник – ас. Ю.О. Мицик

Актуальність. Нирково-клітинний рак (НКР) є найбільш поширеною злоякісною епітеліальною пухлиною нирки,що становить 85-90 % від усіх солідних пухлин нирок і 1-3% усіх злоякісних новоутворень внутрішніх органів.У даний час комп'ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) є основними методами у діагностиці,оцінці та стадіюванні НКР. Дифузійно-зважені зображення (ДЗЗ) являють собою МРТ модальність,яка використовує сильні біполярні градієнти для посилення чутливості до термічно індукованого броунівського руху молекул водню та дозволяє вимірювати молекулярну дифузію in vivo. Вимірюваний коефіцієнт дифузії (ВКД) -це кількісний параметр,який вираховується з ДЗЗ зображень і використовується для оцінки ступеню дифузії у здорових та уражених тканинах.

Мета. Ціль дослідження полягала в оцінці клінічної інформативності МРТ із використанням модальності ДЗЗ у диференційній діагностиці злоякісних та доброякісних новоутворів нирок.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося у 52 дорослих пацієнтів із пухлинами нирки: 27 пацієнтів з світлоклітинним НКР,13 пацієнтів з онкоцитомою, 12 пацієнтів з ангіоміоліпомою та 5 здорових волонтерів.Всі пацієнти пройшли МРТ,яка включала ДЗЗ з подальшим обрахуванням ВКД. МРТ була виконана за допомогою сканера 1,5Т з використанням восьмиканальної котушки.

Результати. На зображеннях МРТ пухлини мали круглу,овальну або неправильну форму. Всі новоутворення мали діаметр,що перевищував 3 см, з середнім розміром 5,6 ± 2,2 см (діапазон від 3,0 до 13,5 см).У пацієнтів з НКР в 19 випадках спостерігався інтенсивний гомогенний сигнал;в інших 8 пацієнтів - гетерогенний через некротичні компоненти пухлини.Середнє значення ВКД злоякісних новоутворів було значно нижчим,ніж у нормальної ниркової паренхіми (2,11 ± 0,25 × 10^{– 3} мм²/с проти 3,36 ± 0,41 × 10^{– 3} мм²/с, р < 0,05).Була встановлена різниця у ВКД злоякісних та доброякісних пухлин нирок:у хворих з ангіоміоліпомою значення ВКД становило 2,36 ± 0,32 × 10^{– 3} мм²/с проти 2,11 ± 0,25 × 10^{– 3} мм²/с, р < 0,05; у пацієнтів з онкоцитомою ВКД складав 2,75 ± 0,27 × 10^{– 3} мм²/с проти 2,11 ± 0,25 × 10^{– 3} мм²/с, р < 0,05.Спостерігалися відмінності в значеннях ВКД при різних ступенях диференціації НКР.

Висновки. Наше дослідження демонструє,що значення ВКД нормальної ниркової паренхіми є значно вищим,ніж в тканинах злоякісних пухлин нирок.ВКД світлоклітинного НКР був достовірно нижчим,ніж у доброякісних пухлин нирки. Проведення МРТ нирок із використанням модальності ДЗЗ та обчисленням ВКД дозволяє отримати цінну інформацію про відмінності дифузії в тканинах доброякісних та злоякісних ниркових пухлин, та може бути використане для їх диференційної діагностики,що є суттєвим для обрання подальшої тактики лікування.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав