АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.

Вентиляція житлових, громадських і виробничих приміщень є ефективним засобом підтримання чистоти повітря й профілактики захворювань. Вона також повинна забезпечувати теплову рівновагу організму з оточуючим середовищем. Важливе значення має вентиляція для забезпечення необхідних умов зберігання лікарських препаратів і виробів медичного призначення.

Для підтримання необхідних параметрів повітряного середовища як в жилих, так і у виробничих приміщеннях існують різні системи вентиляції, що диференціюють: за способом надходження повітря (природна й штучна), місцем дії (місцева і загальна), призначенням (припливна, витяжна, припливно-витяжна).

В аптечних установах використовують як природну (через кватирки, фрамуги, вікна), так і штучну системи вентиляції — загальнообмін-ну, приточно-витяжну і місцеву (на окремих робочих місцях).

Показником ефективності вентиляції приміщень є кратність повітрообміну - це число, яке показує, скільки разів упродовж однієї години повітря в приміщенні замінюється зовнішнім.

Вентиляція створює умови повітряного середовища, сприятливі для здоров'я і самопочуття людини. Природня вентиляція здійснюється за рахунок різниці температур повітря у приміщенні та зовнішнього повітря (тепловий напір) або дії вітру (вітровий напір). Природна вентиляція може бути організованою та неорганізованою. Неорганізована природна вентиляція (провітрювання) здійснюється за рахунок витиснення зовнішнім холодним повітрям через вікна, щілини та двері внутрішнього теплого повітря. При неорганізованій природній вентиляції невідомі обсяги повітря яке вводиться та виводиться з приміщення і повітрообмін залежать від випадкових факторів (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря).Штучна вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною. Найбільш досконалою системою штучної вен­тиляції є кондиціювання, тобто очищення повітря і створення та автоматичне регулювання в приміщенні оптимальних мікрокліма­тичних параметрі. Вентиляцію (повітрообмін) характеризують вентиля­ційний об'єм і кратність повітрообміну. Необхідний об’єм вентиляція – кількість свіжого повітря, яке повинно поступати в приміщення, щоб концетрація СО2 не перевищувала норми. Необіхна кратність вентиляції – число, яке показує скільки разів повітря приміщення повинно замінюватись свіжи, щоб концетрація СО2 не перевищувала норми.

Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату. Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень. Вплив мікроклімат у на здоров’я та психічний статус особи, колективу, основні профілактичні заходи.

Мікроклімат - комплекс фізичних факторів навколишнього середовища в обмеженому прсторі, що впливає на тепловий обмін організму. Визначається такими параметрами: температурою, швидкістю руху і вологістю повітря, температурою оточуючих поверхонь, а також атмосферним тиском. Оптимальні параметри: (для жилих приміщень): t= 20-22º, відносна вологість- 30-60%, швидкість руху повітря- 0,1-0,25 м/с...
При вологості нижче 30% зменшується захисна функція миготливого епітелію слизової верхнії дихальних шляв. При зменшені вологості нижче 20 – 25% слизова оболонка носової частини глотки сихижає. Зменшення температура сприяє нефриту, поліневриту, ангіні, грипу, ревматизму. Швидкість руху повітря впливає на тепловіддачу людини. Впливає на рецептори, рефлекторно діє на нервово-психічний стан людини. Швидкість 1-2 м/с - норма; -3-7 м/с- подразнююча дія;> 20 м/с- заважає диханню, виконанню роботи.

Висока температура впливає на людину і сприяє розширенню кровоносних судин. Відповідно має місце підвищений приплив крові до поверхні тіла і тепловіддача в навколишнє середовище значно підвищується. Більш висока температура повітря сприяє тому, що більша частина тепла віддається за рахунок випаровування його з поверхні шкіри. В таких умовах організм губить відповідну кількість вологи, а разом з нею і солі, які відіграють важливу роль в життєдіяльності організму.

В умовах зниження температури оточуючого повітря реакція людського організму на ці зміни інша — кровоносні судини шкіри звужуються, приплив крові до поверхні тіла зменшується, і віддача тепла конвекцією і випромінюванням зменшується. Таким чином, для теплового самопочуття людини важливе визначене сполучення температури, відносної вологості і швидкості руху повітря.

Вологість повітря має великий вплив на терморегулювання організму. Підвищена вологість (φ > 85 %) ускладнює терморегулювання через зниження випару поту, а досить низька вологість (φ< 20 %) викликає сухість слизових оболонок шляхів дихання. Оптимальні величини відносної вологості становлять 40—60 %.

Рух повітря в приміщеннях є важливим фактором, який впливає на теплове самопочуття людини. В умовах спекоти рух повітря сприяє підвищенню віддачі тепла організмом і покращує його стан, але здійснює несприятливий вплив під час холодного періоду року.

Швидкість повітря також впливає на розподіл шкідливих речовин в приміщенні. Повітряні потоки можуть розповсюджувати їх по всьому об'єму приміщення, переводити пил з осілого стану у зважений стан.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 2618 | Нарушение авторских прав