АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієнічні вимоги до штучного освітлення приміщень.

Освітлення та здоров’я. Гігнки гігієнічні вимоги до освітлення. Методика вивчення і оцінки природного і штучного освітлення. Зрушення у стані здоров’я, в тому числі психічного, а також захворювання, що виникають в умовах недостатнього та надмірного освітлення.

Освітлення - це використання світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття оточуючого світу, це один з найважливіших чинників, який значною мірою впливає на продуктивність праці, рівень травматизму і професійних захворювань.

Методика визначення показників природнго освітлення.

Дані описового характеру:

1) Зовнішні фактори, від яких залежить прироне освітлення

- Географічна широта місцевості, клімат

- Сезон року та години дня, коли експлуатується приміщення, наявність затінюючих об’єктів

2) Внутрішні фактори:

- Орієнтація вікон по сторонах горизонту

- Вид природного освітлення, тобто розміщення світлових пройомів

- Кількість вікон, їх конструкція

- Якість та чистота скла, наявність затінюючих об’єктів

- Висота підвіконня, відстань від верхнього краю вікна до стелі

- Яскравість

До показників належить коефіцієнт природної освітленості (КПО). Він виражається у %. Це відношення освітленості горизонтальної поверхні в приміщенні до виміряної одночасно освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні під відкритим небосхилом.

КПО = (Евн/Езовн)*100%

Оцінка здійснюється геометричним методом: 1) визначення світлового коефіцієнта

Вимірюють сумарну площу заскленої частини вікон S1, і площу підлоги S2.

СК=S1:S2=1:n (n розраховують діленням S2 на S1 і округлюють до цілої величини)

3) визначення кута отвору γ

(кута САD, під яким з робочої точки видно ділянку неба). Цей кут визначають як різницю між кутом падіння α та кутом затінення β-кутом DАВ на робочому ж місці між горизонталлю та площиною від робочого місця до вершини затінюючого об’єкта – будівлі, дерев, гір

Tg β = ВД/АВ

Кут отвору – γ =∠α — ∠β

3) визначення кута падіння α

(кут АВС на найбільш віддаленому від вікон робочому місці, утвореного горизонтальною лінією чи площиною АВ від робочого місця до нижнього краю вікна (підвіконня) та лінією (площиною) від робочого місця до верхнього краю вікна АС)

Tg α = ВС/АВ

4) визначення коефыцыэнта заглиблення приміщення -відношення відстані від вікна до протилежної стіни ЕF в метрах, до висоти верхнього краю вікна над підлогою СЕ в метрах. За гігієнічними нормативами цей коефіцієнт не повинен перевищувати 2 для житлових, навчальних та їм подібних приміщень.

Гігієнічні вимоги до штучного освітлення приміщень.

Яскравість та рівномірність оствілення повинні відповідати гігієнічним нормам з метою уникнення перенапруження зорового аналізатора.

Схема оцінки

Дані описового характеру:

- Назва та призначення приміщення

- Система оствілення

- Кількість світильників, їх тип

- Їх потужність, Вт

- Вид освітлювальної арматури і пов'язаний з цим напрямок світлового потоку і характер світла

- Висота піввішування світильників

- Площа освітлюваного приміщення

- Відбиваюча здатність поверхнонь

Визначеня освітленості розрахунковим методом “Ватт”

- Вимірюють площу приміщень

- Визначають сумарну потужність Вт, які створюють всі світильники

- Розраховують питому потужність

- За допомогою таблиці знаходять освітленість при питомій потужності 10 Вт/ кв.м

- Для лам розжарювання освітленість розраховують за спеціальною формулою.

Часті зміни рівнів яскравості — це небажане явище, бо воно призводить до зниження зорових функцій, розвитку зорової втоми, внаслідок переадаптації ока. Зорова втома, що пов’язана з напруженою роботою і частою преадаптацією призводить до зниження зорової і загальної працездатності, а до також погіршення таких функцій як:

- а) гострота зору і здатність розпізнавати дрібні предмети;

- б) контрастна чутливість і здатність розпізнавати яскравості;

- в) швидке зорове сприйняття, мінімальний проміжок часу, необхідний для розпізнавання об’єкта;

- г) стійкість ясного бачення, здатність тривалий час розпізнавати контури дрібних предметів;

- в) видимість і пропускна здатність зорового аналізатора, чітко розпізнавати предмети, що розглядаються.

- Недосконале освітлення приміщень і робочих місць призводить до зорового дискомфорту, посилює втому, знижує розумову і фізичну працездатність, збільшує потенційну небезпеку виникнення нещасних випадків.

- Нераціональне освітлення призводить до професійного захворювання—ністагми. Ознакою ністагми є судомний рух яблука ока, трясіння головою, послаблення зору і різке зниження видимості при заході сонця. Хворому ністагмою нерухоме світло лампи видається стрибаючим. Причиною ністагми є часта зміна світла і тіней при слабкому штучному освітленні. Крім цього зниження здорової функції веде до розвитку катаракти, короткозорості. Надто яскраве освітлення також погано позначається на функціонування зорового аналізатора.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 803 | Нарушение авторских прав