АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні ознаки травм хребта і спинного мозку.

Прочитайте:
  1. A.Головний біль постійний, що з’явився після травми.
  2. BBTape в травматологии и ортопедии
  3. C)травмадан кейінгі пневмония
  4. D.Струс головного мозку.
  5. E. - Бічний ріг сірої речовини спинного мозку на рівні СVIII – ThI.
  6. E. - Зарощення водопроводу головного мозку.
  7. E. - Кутова закрутка тім’яної частки великого мозку.
  8. I. Общая травматология
  9. I. ОПИСАНИЕ АРТЕРИЙ ТВЕРДОЙ МОЗГОВОЙ ОБОЛОЧКИ СПИННОГО МОЗГА
  10. I. Понятие электротравмы.

Ознаками поперечного ураження спинного мозку є:

• втрата рухливості, всіх видів чутливості, тонусу м’язів у кінцівках;

• відсутність захисних реакцій навіть при дії дуже сильних больових подразників;

• у деяких випадках порушення свідомості, самовільний акт сечовиділення і дефекації (хоч у гострому періоді буде спинальний шок і можлива їх затримка);

• зниження артеріального тиску.

Ураження спинного мозку на рівні шийного відділу, як правило, призводить до порушення життєво важливих функцій.

Ураження спинного мозку в шийному відділі призводить до порушення дихання, що зумовлено ураженням нервових клітин передніх рогів (СІІІ – СIV) сегментів спинного мозку. Порушення дихання виникає відразу ж після травми і може прогресувати у зв’язку з розвитком набряку спинного мозку, дизгемічними порушеннями і аутодеструктивними процесами.

При низькому ураженні шийного відділу спинного мозку (нижче ядра діафрагмального нерва) настає параліч міжреберних м’язів. Дихання при цьому здійснюється лише за участю діафрагми. При тяжкому ураженні спинного мозку в шийному відділі хворі в результаті порушення дихання не в змозі забезпечити адекватну вентиляцію легень через різке зменшення дихального об’єму. Альвеолярна гіповентиляція найбільше виражена під час сну. Крім того, на функцію зовнішнього дихання впливає положення хворого (погіршується в положенні лежачи на животі).

Втрата активності м’язів живота в сукупності з дисфункцією міжреберних м’язів не дозволяє хворим із нижньою параплегією і більш високими ураженнями підвищити внутрішньочеревний і внутрішньогрудинний тиск, що необхідно для відкашлювання харкотиння. Такий кашель, у свою чергу, зумовлює затримку секрету і виникнення застійної пневмонії. У цих хворих є загроза аспірації й емболії легеневої артерії. Значну роль в аспірації вмісту шлунку має атонія шлунку, нерухомість хворого і кашльовий поштовх.

Порушення функції зовнішнього дихання при ураженні спинного мозку може бути спричинене нейрогенним набряком легень.

Ознаками травми грудного та поперекового відділів хребта та спинного мозку є локальна болючість і деформація, зменшення або відсутність чутливості нижче рівня ушкодження, порушення рухів у нижніх кінцівках, порушення функції тазових органів.

Клінічна картина залежить від локалізації, виду ушкодження, темпу розвитку компресії спинного мозку, вікових та індивідуальних особливостей хворого.

№ 10 ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 665 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)