АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поверхневі та глибокі опіки. Опікова хвороба як сукупність загальних розладів

На даний час в нашій країні використовують чотирьохступеневу класифікацію опіків прийняту на ХХVІІ Всесоюзному з’їзді хірургів у 1960р.

· І ступінь – гіперемія шкіри;

· ІІ ступінь – утворення пухирів;

· ІІІ А ступінь – омертвіння поверхневих шарів шкіри;

· ІІІ Б ступінь – омертвіння глибоких шарів шкіри;

· ІV ступінь – омертвіння тканин розміщених під шкірою.

І ступінь опіку це омертвіння тільки епідермісі, характеризується почервонінням і набряком шкіри. Цю форму опіку зазвичай викликає ошпарювання кип’ятком або дія сонячних променів.

ІІ ступінь опіку – ураження епідермісу і частково коріуму, характеризується почервонінням шкіри, набряком її і утворенням невеликих пухирів наповнених серозною рідиною, якщо пухир знятий, то будемо бачити вологий блискучий рожевий або червоний шар, високочутливий до зміни температури, руху повітря і легкого дотику.

При опіку ІІІ А ступені частіше спостерігаються великі, напружені або розкриті пухирі. Вміст пухиря рідний або желеподібний насичено-жовтого кольору. При руйнуванні пухиря бачимо дно опікової рани рожевого кольору, вологе, больова чутливість при подражненні іглою збережена або дещо знижена. Це ступінь може бути виражена також струмом біло-воскового, світло-жовтого або коричневого кольору.

Уражена шкіра при цьому досить м’яка і еластична. Поверхня опіку хоть і чутлива до надавлювання, але малочутлива до легкого дотику або накалювання. Опік ІІІ Б ступені характеризується наявністю пухирів з явно геморрагічним вмістом. Якщо пухир розкритий, то дно його сухе, мутне, крапчате, з окремими білими плямами або повністю біле іноді з мармуровим рисунком.

Больова чутливість різко знижена або повністю відсутня. Якщо є опіковий струм, то він більш темний, жовтого, сірого або всіх відтінків коричньового кольору.

При опіку ІV ступеня наявний коричневий або чорний різкої товщини і щільності опіковий струп, крізь який можуть проглядати тромбовані кровоносні судини. При такій ступені опіку щільний некротичний струп, особливо розміщений циркулярно на кінцівках або грудній клітці, часто приводять до здавлення глибинних набряклих тканин.

В оцінці важкості ушкодження, крім глибини опіку, важливе значення має визначення його площі, яка виражається в процентах до загальної поверхні тіла. З цією метою використовують правило дев’яток, згідно якому площа голови і шиї і кожної верхневої кінцівки рівна 9%, передня, задня поверхня тулуба і кожна нижня кінцівка - 18%, промежина – 1%. Площа долоні у дорослої людини складає приблизно 1% від загальної поверхні тіла, тому для швидкого визначення площі опіку використовують паперовий шаблон, який відповідає кисті хворого.

Для документації і підрахунку площі опіку найчастіше використовують схемуВілявіна. На зображенні силуета людини контури опіку наносяться на схему різнокольоровими олівцями.

· І ступінь жовтим кольором, ІІ ступінь – червоним, ІІІ А ступінь – синіми полосками, ІІІ Б ступінь –повністю синім, ІV ступінь – чорним.

При обмежених опіках загальна реакція на травму мало виражена, тоді як глибокі і обширні опіки шкіри, а також слизових оболонок органів дихання визивають цілий ряд патологічних змін в організмі і проявляються картиною опікової хвороби. По класифікації, прийнятій в нашій країні, розрізняють 4 періоди протікання опікової хвороби.

Опікова хвороба - Це сукупність клінічних симптомів, загальних реакцій організму і порушення функції внутрішніх органів при термічнихпошкодженнях шкіри і підлеглих тканин.

Ознаки опікової хвороби спостерігаються при поверхневих опіках більше 15-25% поверхні тіла і глибоких опіках понад 10%.

Опіковий шок

Опіковий шок звичайно розвивається при опіках II-IV ступеня, площа яких становить понад 10 % площі поверхні тіла. На відміну від шоку, викликаного механічною травмою, опіковий шок триває довше - 48 і навіть 72 год. Про ступінь тяжкості опікового шоку судять не за пульсом й артеріальним тиском, а на підставі порушення функції нирок (олігурія, анурія, протеїнурія, гемоглобінурія). Шок І ступеня (легкий) розвивається при площі ураження до 20 %. Артеріальний тиск і добовий діурез у нормі. Шок II ступеня (тяжкий) - при площі глибокого ураження 20-40 %. Еректильна фаза шоку триває декілька годин. У хворих спостерігається психомоторне збудження, блювання, лабільність кров'яного тиску. Згодом розвивається торпідна фаза. Погодинний діурез знижується до 15- 20 мл (нижня межа норми становить 30 мл). Шок III ступеня характеризується дуже тяжким станом хворого, розвивається при площі опіків, що перевищує 40 % площі поверхні тіла. Артеріальний тиск понижений, хворий загальмований. Спостерігаються оліго- або анурія, зниження погодинного діурезу до 5- 10 мл; сеча темно-бура, з великою кількістю осаду. Відзначаються азотемія, ацидоз.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 778 | Нарушение авторских прав