 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Помилки при накладанні артеріального джгута1. Накладання джгута без потреби (відсутність артеріальної кровотечі). 2. Накладання джгута на оголене тіло. 3. Дуже сильне стиснення джгутом, що призводить до травмування нервових стовбурів і може стати причиною виникнень невритів, паралічу, омертвіння тканин. 4. Слабо накладений джгут, що не спиняє кровотечі. 5. Неправильний вибір місця накладання джгута. 6. Госпіталізація (евакуація) без записки про час накладання джгута або зі джгутом, схованим під одягом, може призвести до несвоєчасного надання медичної допомоги і омертвіння кінцівки. Описані способи спинання кровотечі застосовуються тільки при артеріальній кровотечі. При венозній та капілярній кровотечах застосовують менш небезпечні, простіші способи.
Електротравма – Пошкодження, що виникають в результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки). Основною причиною нещасних випадків, обумовлених дією електричного струму, є порушення правил техніки безпеки при роботі з побутовими електроприладами та промисловими електроустановками. Велика частина поразок викликається змінним струмом промислової частоти (50 Гц). Електротравма виникає не тільки при безпосередньому зіткненні тіла людини з джерелом струму, але і при дуговому контакті, коли людина знаходиться поблизу від установки з напругою понад 1000 В, особливо в приміщеннях з високою вологістю повітря. Електричний струм викликає місцеві і загальні порушення в організмі. Місцеві зміни проявляються опіками тканини в місцях виходу та входу електричного струму; Залежно від стану ураженого (волога шкіра, стомлення, виснаження та ін), сили і напруги струму можливі різні місцеві прояви – від втрати чутливості до глибоких опіків. Що виникає при цьому на шкірі пошкодження нагадує таке при термічному опіку III-IV ступеня. Новоутворена рана має кратероподібної форму з омозолелостей краями сіро-жовтого кольору, іноді рана проникає до кістки. При дії струму високої напруги можливі розшарування тканин, їх розрив, іноді повний відрив кінцівки. При впливі змінного струму силою 15 мА у потерпілого виникають судоми (так званий неотпускающий струм). У разі ураження струмом силою 25 – 50 мА настає зупинка дихання. За спазму голосових зв'язок потерпілий не може крикнути й покликати на допомогу. Якщо дія струму не припиняється, через кілька хвилин відбувається зупинка серця внаслідок гіпоксії і настає смерть потерпілого. Стан ураженого в момент електротравми може бути настільки важким, що він зовні мало чим відрізняється від померлого: бліда шкіра, широкі, не реагують на світло зіниці, відсутність дихання і пульсу – «уявна смерть». Лише ретельне вислуховування тонів серця дозволяє встановити ознаки життя. При більш легких ураженнях загальні явища можуть проявлятися у вигляді непритомності, важкого нервового потрясіння, запаморочення, загальної слабкості. Місцеві пошкодження при ураженні блискавкою аналогічні ушкодженням, наступаючим при впливі промислового електрики. На шкірі часто з'являються плями темно-синього кольору («знаки блискавки»), що нагадують розгалуження дерева, що зумовлено розширенням судин. При ураженні блискавкою загальні явища виражені значніше. Характерно розвиток паралічів, глухота, німота і зупинка дихання. Перша допомога. Одним з головних моментів першої допомоги є негайне припинення дії електричного струму. Це досягається вимиканням струму (поворотом рубильника, вимикача, пробки, обривом проводів), відведенням електричних проводів від потерпілого (сухий мотузкою, палицею), заземленням або шунтуванням проводів (з'єднати між собою два струмоведучих дроти). Дотик до потерпілому незахищеними руками при непідключеному електричному струмі небезпечно. Відокремивши потерпілого від проводів, необхідно ретельно оглянути його. Місцеві пошкодження слід обробити і закрити пов'язкою, як при опіках (див. Опіки). При пошкодженнях, що супроводжуються легкими загальними явищами (непритомність, короткочасна втрата свідомості, запаморочення, головний біль, болі в області серця), перша допомога полягає у створенні спокою і доставки хворого в лікувальний заклад. Необхідно пам'ятати, що загальний стан потерпілого може різко і раптово погіршитися в найближчі години після травми: виникають порушення кровопостачання м'яза серця (стенокардія та інфаркт міокарда), явища вторинного шоку і т. д. Подібні стани іноді спостерігаються навіть в ураженого з найлегшими загальними проявами (головний біль, загальна слабкість); тому всі особи, які отримали електротравму, підлягають госпіталізації. У якості першої допомоги можуть бути дані болезаспокійливі (0,25 г амідопірину, 0,25 анальгіну), заспокійливі (мікстура Бехтерєва, настоянка валеріани), серцеві засоби (краплі Зеленіна та ін.) При важких загальних явищах, які супроводжуються розладом або зупинкою дихання, розвитком стану «уявної смерті», єдино дієвим заходом першої допомоги є негайне проведення штучного дихання, іноді протягом декількох годин поспіль. При працюючому серці штучне дихання швидко поліпшує стан хворого, шкірний покрив набуває природну забарвлення, з'являється пульс, починає визначатися ПЕКЛО. Найбільш ефективно штучне ди По можливості штучне дихання потрібно поєднувати з введенням серцевих засобів. Після того як до потерпілого повернеться свідомість, його необхідно напоїти (вода, чай, компот, але не алкогольні напої, кава), тепло вкрити. У випадках, коли необережний контакт з електропроводів стався у важкодоступному місці – на вишці електропередачі, на стовпі – необхідно розпочати надання допомоги з штучного дихання, а при зупинці серця – нанести 1-2 удару по грудині в область серця і вжити заходів для якнайшвидшого опускання потерпілого на землю, де можна проводити ефективну реанімацію. Перша допомога при зупинці серця повинна бути почата якомога раніше, тобто в перші 5 хв, коли ще продовжують жити клітини головного і спинного мозку. Допомога полягає в одночасному проведенні штучного дихання і зовнішнього масажу серця з частотою 50 – 70 за 1 хв. Про ефективність масажу судять по появі пульсу на сонних артеріях. При поєднанні штучного дихання і масажу на кожне вдування повітря в легені необхідно робити 5 – 6 натискувань на ділянку серця, в основному в період видиху. Масаж серця і штучне дихання рекомендується продовжувати до повного відновлення їх функцій або появи явних ознак смерті. По можливості масаж серця слід поєднувати з введенням серцевих засобів. Потерпілого транспортують у положенні лежачи. Під час транспортування слід забезпечити уважне спостереження за таким хворим, так як в будь-який час у нього може статися зупинка дихання або серцевої діяльності, і треба бути готовим в дорозі надати швидку і ефективну допомогу. При транспортуванні в лікувальну установу постраждалих, які перебувають у непритомному стані або з не повністю відновленим самостійним диханням, припиняти штучне дихання можна. Постраждалі, у яких після удару блискавкою не наступила зупинка серця, мають хороші шанси на виживання. При одночасному ураженні блискавкою декількох осіб, допомогу необхідно надавати спочатку постраждалим, які в стані клінічної смерті, а вже потім іншим, у яких ознаки життя збереглися.
Білет№17 Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 855 | Нарушение авторских прав |