АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Транспортна іммобілізація залежно від локалізації перелому

При переломах кісток черепа потерпілого вкладають на ноші животом донизу, під обличчя підкладають ватно-марлеве коло.

При ушкодженні щелеп накладають пращеподібну пов'язку, голову повертають набік, щоб уникнути западання язика.

При переломах ключиці на ділянку плечей накладають два ватно-марлевих кільця, котрі зв'язують на спині, руку підвішують на косинці.

При переломах ребер грудну клітку в стані видиху туго перев'язують або стягують її бинтами, простирадлом чи рушником і зашивають їх. Транспортують постраждалого в положенні сидячи.

При переломах кісток кисті та пальців у долоню вкладають щільну купку вати, обмотану марлею, щоб надати пальцям напівзігнутого положення. На передпліччя, кисть

і пальці накладають шину, руку підвішують на косинці. Шина повинна бути накладена щільно, але не дуже туго, щоб не порушувати кровообігу в кисті. Якщо пальці посиніли та холодні на дотик або постраждалий відчуває поколювання в кінчиках пальців, потрібно послабити пов'язку.

При переломі кісток передпліччя руку потрібно обережно зігнути в ліктьовому суглобі під прямим кутом, повернути долонею до грудей і в такому положенні зафіксувати шиною (від основи пальців до верхньої третини плеча), щоби зробити нерухомим ліктьовий і променево-зап'ястковий суглоби. Якщо немає матеріалу, який можна застосувати як шину, достатньо скористатися трьома косиночними пов'язками чи зафіксувати травмовану руку за допомогою підвернутої поли піджака. Для підвішування руки використовуйте косинку, бинт або ремінь.

При травмі плечового суглоба та переломі плечової кістки шину моделюють таким чином, аби вона проходила від здорової лопатки через надпліччя ушкодженої кінцівки на плече та передпліччя до пальців. Руку підвішують на косинці. Якщо немає шини для іммобілізації, руку підвішують на косинці та прибинтовують до тулуба.

При переломі кісток стопи й ушкодженні гомілковостопного суглоба шину згинають таким чином, щоб її можна було накласти на підошву стопи й задню поверхню гомілки до її верхньої третини. Для п'яти роблять заглиблення, в яке кладуть вату, щоб не було тиску на п'яткову кістку. Стопа повинна бути зафіксована під прямим кутом до гомілки. При використанні підручних засобів їх накладають із зовнішнього та внутрішнього боків гомілки, добре фіксуючи стопу. У місцях прилягання підручного засобу до кісткових виступів підкладають вату.

При переломах, кісток гомілки іммобілізацію проводять так само, як і при переломах в ділянці гомілковостопного суглоба, фіксуючи гомілковостопний і колінний суглоби. Шину накладають від стопи до верхньої третини стегна. За відсутності іммобілізаційних засобів ушкоджену кінцівку можна прибинтувати до здорової.

При переломах кісток стегна використовують спеціальні шини (Дітеріхса). Видатний вчений, лікар-новатор, хірург Дітеріхс Михайло Михайлович (1871-1941) зробив вагомий внесок у розвиток військово-польової хірургії – у 1932 р. винайшов засіб для тимчасової іммобілізації при переломах стегна – шину. Шина Дітеріхса складається з двох дерев'яних розсувних планок різної довжини, фанерної підошви та палички-закрутки. Зовнішня планка довша від внутрішньої. При використанні шини планки розсовують до необхідної довжини, щоби внутрішня впиралась у промежину, а зовнішня — в пахвову западину; вони мають на 3 см виступати за кінцівку. До стопи прибинтовують фанерну підошву. Нижні кінці обох планок вставляють у дротові скоби підошви, після чого нижній кінець зовнішньої планки — в паз поперечної планки, з'єднаної з внутрішньою. Планки шини прибинтовують до кінцівки й тулуба. Закруткою витягають кінцівку.

При переломах кісток таза травмованого необхідно покласти на тверду рівну поверхню (фанеру, дошки) та, якщо необхідно, зафіксувати його. Ноги постраждалого повинні бути зігнуті в колінах і трохи відведені в боки, під коліна підкладають валик. При транспортуванні ноги в колінах і ділянці гомілковостопних суглобів необхідно не туго зв'язати.

При переломі в шийному відділі хребта спостерігається сильний біль, неможливість рухати головою. При ушкодженні спинного мозку настає частковий або повний параліч рук і ніг. Маніпуляції з потерпілим виправдані в разі неможливості викликати "швидку допомогу" й зумовлені необхідністю транспортувати постраждалого до лікувального закладу. При цьому необхідно зафіксувати шийний відділ хребта. Коли ж немає порушення дихання, можна накласти ватно-марлевий комір (при цьому обкладають шию ватою та акуратно бинтують). Якщо стан постраждалого унеможливлює найменші рухи головою, декілька чоловік повинні припідняти його та покласти на щит або широку дошку й зафіксувати на ній пов'язкою за нижню щелепу чи обкласти голову травмованої людини поліетиленовими пакетами з піском, землею, водою. Піднімати потерпілого необхідно в абсолютно горизонтальному положенні, фіксуючи тіло руками в ділянці шиї, спини, таза, гомілки та стопи.

Так само акуратно необхідно надавати допомогу постраждалому з переломами в інших відділах хребта. Навіть незначне зміщення хребців може призвести до травми спинного мозку, аж до його розриву, з огляду на що категорично забороняється садити потерпілого чи ставити па ноги. За відсутності дошки переносити постраждалого можуть декілька людей на простирадлі чи ковдрі, діючи по команді одного з них. Дуже важливими при цьому є акуратність, плавність і синхронність рухів. Якщо неможливо значно підняти людину, необхідно підкласти під неї широку дошку.

При переломах у поперековому відділі хребта постраждалий може лежати животом на жорсткій поверхні з валиком під грудьми.

Білет№18

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 684 | Нарушение авторских прав