АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Залежно від змісту розв'язуваної задачі

наочно-діюче мислення — це мислення, при якому рішення задачі включає зовнішні рухові проби. Особливості цього мислення виявляються в тім, що задача вирішується за допомогою реального, фізичного перетворення ситуації, апробування властивостей об'єктів. У переддошкільному віці (до трьох років включно) мислення в основному наочно-діюче Воно часто застосовується дорослими у побуті й виявляється необхідним, якщо заздалегідь неможливо цілком передбачити результати будь-яких дій (робота випробувача, конструктора),

конкретно-образне мислення пов'язане з оперуванням образами. Ця форма мислення найбільш повно і розгорнуто притаманна дітям дошкільного (4 — 7 років) і молодшого шкільного віку, а в дорослих серед людей професій, пов'язаних з яскравим і живим уявленням про ті чи інші предмети, явища (письменники, художники, музиканти, актори)

Словесно-логічне мислення функціонує на базі мовних засобів і є найбільш пізнім етапом історичного й онтогенетичного розвитку мислення. Цьому мисленню притаманне використання понять, логічних конструкцій, що іноді не мають прямого образного вираження (наприклад, чесність, гордість і т.п.). Завдяки словесно-логічному мисленню людина може встановлювати найбільш загальні закономірності, передбачати розвиток процесів у природі та суспільстві, узагальнювати різний наочний матеріал.

З 8 —10 років чітко просліджується розвиток абстрактно-логічного, понятійного мислення, а до 14—16 років формується здатність до утворення вищих форм абстракції, складних суджень і умовиводів, що лежать в основі свідомості і самосвідомості

Слід зазначити, що усі види мислення тісно пов'язані між собою. Тому, намагаючись визначити вид мислення, слід пам'ятати, що цей процес завжди відносний і умовний. Тільки розвиток усіх видів мислення і їхня єдність може забезпечити правильне і досить повне відображення дійсності людиною.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 491 | Нарушение авторских прав