АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Якості мислення

Широта мислення — це здатність охопити все питання цілком, не упускаючи в той же час і необхідних для справи окремих моментів.

Глибина мислення виражається в умінні проникати в сутність складних питань. Якістю, протилежній глибині мислення, є поверховість суджень, якщо людина, звертаючи увагу на дрібне, не бачить головного

Самостійність мислення характеризується умінням людини висувати нові задачі й знаходити шляхи їх рішення, не звертаючись за допомогою до інших людей

Гнучкість думки виражається у свободі від сковуючого впливу закріплених у минулому прийомів і способів рішення задач, в умінні швидко змінювати дії на випадок зміни обстановки

Швидкість думки особливо потрібна в тих випадках, коли від людини вимагається прийняти певні рішення в дуже короткий термін (наприклад, під час аварії, операції) Необхідно враховувати, що негативні емоції можуть гальмувати мислення. У деяких людей думка починає працювати дуже повільно і невдало. В інших, навпаки, загальне порушення і хвилювання не сповільнюють, а стимулюють і прискорюють мислення. Визначене уповільнення може бути обумовлене типом нервової системи — малою її рухливістю

Гнучкість — уміння змінити намічений на початку шлях рішення задачі, здатність знаходити нові, невідомі оригінальні шляхи і способи рішення задач,

Послідовність — систематичність і строга логіка

Критичність розуму — уміння людини об'єктивно оці­нювати власні й чужі думки, ретельно і всебічно перевіряти всі положення і висновки, що висуваються. Усі перераховані якості становлять продуктивність розуму. До індивідуальних особливостей мислення відноситься і перевага використання людиною наочно-діючого, наочно-образного і словесно-логічного виду мислення

Мислення тісно пов'язане з мовою та інтелектом

Мова — система знаків, засіб людського спілкування, розу­мової діяльності, спосіб вираження самосвідомості особистості, передачі від покоління до покоління і збереження інформації. Мислення існує і реалізується через мову. Розрізняють мову зовнішню (усна, письмова) і внутрішню (мова в собі), при цьому спостерігаються ідеомоторні рухи м'язів органів мови, хоча вони і не відтворюють у цей час звуків.

Мову варто розглядати як «безпосередню дієвість думки», як практичне застосування мови. Мова виробляється в історичному розвитку як система засобів спілкування. Мислення і мова не тотожні (та сама думка може бути виражена в різних словесних формах). Виділяють мову експресивну (служить цілям комунікації), письмову внутрішню (у ній формується й існує думка, у дитини з'являється пізніше голосної мови)

Інтелект — це система всіх пізнавальних здібностей індивіда, а саме здатність до пізнання і рішення проблеми, що визначає успішність будь-якої діяльності.

Інтелект містить у собі досвід, придбані знання і здатність швидко і доречно використовувати їх у нових ситуаціях, що дотепер не зустрічалися, а також у процесі рішення складних задач.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 879 | Нарушение авторских прав