Методи дослідження пам'яті
Стан пам'яті досліджується насамперед шляхом опитування хворого. При цьому з'ясовують, чи орієнтується хворий у часі (чи правильно називає рік, місяць, число), чи знає, де знаходиться і хто його оточує, чи правильно називає свій вік, дату свого народження. Амнестичну дезорієнтацію, пов'язану з порушеннями пам'яті, варто відрізняти від дезорієнтації, що може спостерігатися на тлі порушеної свідомості й звичайно супроводжується оглушенням та іншими порушеннями. При дослідженні пам'яті на минулі події, крім питань, що стосуються різних періодів життя хворого, їхніх дат (які іноді важко об'єктивно перевірити), перевіряють збереження у пам'яті загальновідомих історичних дат, більш-менш віддалених у часі, подій недавнього минулого (обставини госпіталізації тощо), подій, що передували захворюванню, травмі. Грубі порушення запам'ятовування поточного, а також помилкові спогади (псевдоремінісценції і конфабуляції) виявляються, якщо поставити запитання, що стосуються недавніх подій (де ви були вчора чи сьогодні, чим займалися, з ким зустрічалися?). З огляду на нестійкість змісту помилкових спогадів через якийсь час у наступній бесіді варто повторити ті ж запитання. Звичайно при цьому міняється первісний зміст даної відповіді.
При дослідженні пам'яті велике значення мають деякі експериментально-психологічні методики: запам'ятовування 10 слів, не пов'язаних за змістом, набору цифр, відтворення розповідей та ін.
Зорова пам'ять включає запам'ятовування лінійних геометричних фігур (Ф.Е. Рибаков), простих і більш складних малюнків. Досліджуваному пропонують уважно розглянути і запам'ятати геометричні фігури протягом 10 с, а потім пропонують відшукати їх серед фігур, зображених на іншій таблиці. Звичайно досліджуваний запам'ятовує 5 — 6 фігур. Таким же способом проводять дослідження запам'ятовування об'єктів на таблицях.
Досліджують можливість утворення і відтворення відразу декількох тимчасових зв'язків, що замикаються на подразнику першої сигнальної системи (на зорові комплекси — незнайомі та знайомі, відносно прості й більш складні). Тимчасові зв'язки виявляються в рухових і мовних реакціях.
Слухова пам'ять — запам'ятовування цифр, слів і пропозицій на слух. Досліджуваному пропонують уважно вислухати і запам'ятати цифри, слова, пропозиції і повторити їх. Слова треба читати повільно і чітко. Дослідження рекомендують починати з однозначних чисел, потім переходити до двозначних, тризначних і т.д. (це стосується і запам'ятовування слів з різною кількістю складів). Матеріал, що пропонується для запам'ятовування, досліджуваному читають один раз. Необхідність повторного читання уже вказує на ослаблення в нього пам'яті й уваги.
Завчання 10 слів (за О.Р. Лурієм). Досліджуваному зачитують 10 слів і пропонують їх повторити. Це повторюється 5 разів, а через 50 — 60 хв. досліджуваний без нагадування повинен відтворити слова, які запам'ятав. Складають графік отриманих результатів (у нормі до третього повторення відтворюється 9 чи 10 слів). Проба дає можливість судити про стан пам'яті, стійкість уваги й емоційного ставлення досліджуваного до експерименту.
Відтворення розповідей. Після прочитаної чи прослуханої короткої розповіді досліджуваний повинен дати усний чи письмовий виклад його змісту. Методика дає можливість перевірити стан пам'яті, стійкість уваги і логічне мислення.
Контрольні питання
1. Визначення пам'яті, процеси пам'яті
2. Види пам'яті
3. Як змінюється пам'ять з віком
4. Роль пам'яті в спілкуванні між людьми
5.Якими методами лікар загальної клінічної практики може визначити стан пам'яті хворого
6. Види порушень пам'яті
Завдання для самоконтролю
1. Студент не зміг зрозуміти навчального матеріалу, завчив цей фрагмент. Наступного дня на заліку відтворив його, але змісту заученого викладачеві пояснити не зміг. Який вид пам'яті використовував студент?
A. Логічно—значеннєву
B. Мимовільну
C. Образну
D. Механічну
E. Оперативну
2. Дівчина зустріла подругу на вулиці й попросила назвати її номер телефону і запам'ятала його, оскільки ніде було записати. До вечора пам'яала цей номер і записала його у своєму записнику. Через день, коли треба було зателефонувати подрузі, не зуміла згадати номер її телефону, змушена була зазирнути у записник. Який вид пам'яті використовувала дівчина?
A. Оперативну
B. Короткочасну
C. Довгострокову
D. Образну
E. Мимовільну
3. Який основний метод дозволяє лікареві судити про стан пам'яті пацієнта?
A. Спостереження
B. Таблиці Шульте
C. Відлічування
D. Бесіда
E. Метод запам'ятовування 10 слів
4. Процес пам'яті, у результаті якого зберігається отримана інформація,— це:
A. Репродукція
B. Збереження
C. Забування
D. Запам'ятовування
E. Усе разом
5. Російський художник Левітан споглядав пейзаж, а повернувшись до майстерні, малював його «по пам'яті». Завдяки якому виду пам'яті він зміг так чітко відтворити пейзаж?
A. Словесна—логічна
B. Емоційна
C. Рухова
D. Образна
Е. Мимовільна
6. Хворій 82 років на церебральний атеросклероз важко згадати, про що розмовляла з онуком напередодні. Довго згадує, що їла сьогодні під час обіду. Яке порушення пам'яті у хворої?
A. Криптомнезія
B. Гіпомнезія
C. Гіпермнезія
D. Парамнезія
E. Амнезія
7. Дівчина розповідає своїй подрузі, що сталося з нею напередодні ввечері. Подруга з подивом заявляє, що саме це сталося з героїнею фільму, який учора ввечері разом дивилися. Дівчина категорично наполягає на своїй версії. Яке порушення пам'яті в неї?
A. Криптомнезія
B. Гіпермнезія
C. Амнезія
D. Гіпомнезія
E. Парамнезія
8. Хвора, 21 рік, після ЧМТ не могла згадати своє прізвище, ім'я, адресу. Яке порушення пам'яті у хворої?
А. Гіпемнезія
B. Гіпермнезія
C. Парамнезія
D. Криптомнезія
E. Амнезія
9. Студентка хвилювалася на іспиті й не могла згадати назву ліків. Вийшовши з екзаменаційного кабінету, зненацька згадала цей препарат. Який процес пам'яті був порушений у студентки при хвилюванні?
A. Запам'ятовування
B. Збереження
C. Відтворення
D. Дізнавання
E. Забування
10. Який вид пам'яті хірурга тренується у процесі оперативних втручань?
A. Емоційна
B. Слухова
C. Зорова
D. Рухова
E. Механічна
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1
Досліджуваному пропонують уважно вислухати і запам'ятати 10 слів. Слова треба читати повільно і чітко. Матеріал, запропонований для запам'ятовування досліджуваному, читають один раз.
Слова, які досліджуваний запам'ятав, він повинен назвати відразу.
Рекомендується починати дослід з простих слів, а надалі ускладнювати завдання.
Приклади слів:
1) Син, чай, гриб, дим, лось, дуб, кров, рій, сміх, пара.
2) Море, книга, поле, осінь, театр, голуб, війна, наука, сонце, герой. Звичайно у нормі запам'ятовують з 10 запропонованих слів не менше 5.
Завдання 2
Запам'ятовування лінійних і геометричних фігур.
Досліджуваному пропонують уважно розглянути і запам'ятати геометричні фігури в таблиці 1 (на це дається 10 секунд). Потім просять відшукати їх серед фігур, зображених на таблиці 2. Досліджувані у нормі запам'ятовують не менше 5—6 фігур.
Таблиця 1
Таблиця 2
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1473 | Нарушение авторских прав
|