АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аускультація серця

Згідно з традиціями Київської терапевтичної школи, аускуль­тацію серця проводять і її результати фіксують та аналізують у такій послідовності:

1)верхівка серця (мелодія мітрального клапана);

2)основа мечоподібного відростка (мелодія тристулкового клапана);

3)друге міжребер’я праворуч біля груднини (мелодія клапа­нів аорти);

4)друге міжребер’я ліворуч біля груднини (мелодія клапанів легеневої артерії);

5)п’ята точка (зона) Боткіна-Ерба (мелодія мітрального клапана; в цю ділянку проводиться також діаснолічний шум у разі недостатності клапанів аорти).

Крім 5-ти основних точок аускультації, серце вислуховують в 5-ти додаткових точках:

перша — точка Науніна; знаходиться в 2-му міжребер’ї по лівій білягруднинній лінії; в ній вислуховують систолічний шум при недостатності мітрального клапана;

друга — під мечоподібним відростком; в ній вислуховують ме­лодію тристулкового клапана у разі значної гіпертрофії і дила­тації правого шлуночка;

третя — мезокардіальна точка; розташована у четвертому між­ребер’ї по лівій білягруднинній лінії; в ній виразно вислуховується внутрішньошлуночковий хордальний систолічний шум;

четверта — знаходиться у ділянці яремної ямки; в ній вислу­ховують систолічний шум при стенозі гирла аорти і гирла легене­вої артерії;

п’ята — розташована в 5-му міжребер’ї по лівій передній пахво­вій лінії; в цій точці виразно вислуховується мелодія серця у разі стенозу правого атріовентрикулярного отвору.

На кожній аускультативній точці послідовно визначають:

1)ритм серцевої діяльності (правильний, неправильний, ритм перепела, ритм галопу);

2)частота серцевих скорочень (за 1 хвилину);

3)тони серця: кількість (один, два, три), співвідношення їх за звучністю; оцінюється за такою особливістю:

характеристику і-го тону проводять при аускультації на вер­хівці, на основі мечоподібного відростка, в 5-ій точці Боткіпа та визначають такі дані: гучність (звичайної гучності, посилений, послаблений, глухий, «оксамитовий»); розщеплення; роздвоєння;

характеристику 2-го тону проводять при аускультації на основі серця — аорті і легеневій артерії; визначають гучність, акцент, розщеплення, роздвоєння;

4)шуми серця: локалізація, відношення до фаз серцевої ді­яльності (систолічний, діастолічний, протодіастолічний, мезодіасто- лічний, пресистолічний); характер (м’який, дмухаючий, жорсткий, шкребучий); сила (інтенсивний, слабкий, помірний); тривалість (довгий, короткий, наростаючий, спадаючий); ділянки проведення шуму: ліва пахвова, права підключична, яремна ямка; шум тертя перикарда (над площею абсолютної тупості серця) та його харак­тер (м’який, ніжний, виразний, грубий).

Відмітити зміни характеру аускультативних феноменів залеж­но від різних положень хворого (вертикальне, горизонтальне, лівий бік, нахил допереду); функціональні проби — після фізич­ного навантаження, прийоми Удінцева, Сиротиніна — Куковерова. Наявність (відсутність) позасерцевих шумів — плевроперикар- діального, кардіопульмональиого.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 566 | Нарушение авторских прав