АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація правця.

Гостра специфічна хірургічна інфекція

Правець – гостра інфекційна хвороба, яка характеризується гіпертонусом скелетних м’язів, періодично наступаючими генералізованими судомами, підвищеною рефлекторною збудливістю, явищами інтоксикації, високою летальністю.

Захворювання розвивається при умові, коли мікроорганізм попадає в рану, де є анаеробні умови. В якості вхідних воріт можуть слугувати невеликі садна або подряпини, яким ніхто не надає значення. Крім того, встановлено, що мікробні асоціації збудника правця з гноєрідними бактеріями діють сильніше ніж чиста культура правця. Такий симбіоз знаходить пояснення і тому, що гнійна інфекція, пошкоджуючи тканини створює добре харчове середовище для збудника правця. Піогенні мікроорганізми, будучи аеробами, споживають кисень тканин настільки, що практично навіть у відкритій рані створюються анаеробні умови.

В патогенезі має значення розповсюдження правцевих токсинів по рухомих волокнах периферичних нервів і кров”ю із рани в довгастий і спинний мозок. Тут токсини фіксуються і вибірково впливають на нейрони полісинаптичних рефлекторних дуг, пригнічуючи всі види гальмування в мотонейронах. Струм, що утворюється в мотонейронах постійно поступає до м”язів. Клінічно це проявляється у вигляді контрактури м”язів, гіпертонусу, судом. При правці уражаються ядра вагуса і дихальний центр, при виснаженні яких може наступити смерть.

Інкубаційний період при правці коливається в середньому від 4 до 14 днів, але хвороба може розвинутися і в більш пізні терміни. Описані випадки розвитку правця з інкубаційним періодом 4-5 тижнів. Тривалість інкубаційного періоду залежить від:

а) виду (паличка, спори), дози і вірулентності мікрофлори;

б) локалізації рани, характеру і ступеня пошкодження тканин;

в) імунобіологічних сил організму.

Класифікація правця.

І. За місцем проникнення збудника: раневий, післяін”єкційний, післяопіковий, післяопераційний, після відмороження, після електротравм. Виділяють також правець новонароджених (tetanus neonatorum) і післяродовий (tetanus puerpeialis).

II. За поширенням:

Загальний правець:

а) первинно загальна форма,

б) висхідна,

в) нисхідна форма.

2. Місцевий (обмежений) правець:

а) кінцівок,

б) голови.

III За клінічним перебігом:

1) гострий, з блискавичним перебігом (tetanus vetemens),

2) хронічний (tetanus lentus),

3) чітко виражений (tetanus completus),

4) стерта форма (tetanus incompletus)

ІV За важкістю перебігу:

1. дуже важкий,

2. важкий,

3. середньої важкості,

4. легка форма.

Чим важча форма, тим менший інкубаційний період. Після закінчення інкубаційного періоду з”являються перші ознаки захворювання. Спочатку мають місце невизначені відчуття напруженості, головний біль, блідість, рясне потовиділення, біль в ділянці рани. Швидко наступає ригідність жувальних м”язів, яка викликає тризм – неможливість широко розкрити рот. Тризм є тривожним симптомом. Мімічна мускулатура скорочуючись надає обличчю типовий вираз – “сардонічна посмішка” (risus sardonikus). В подальшому в процес втягуються м”язи потилиці, потім довгі м”язи спини і живота. Спастичне скорочення м”язів може призвести до виникнення опістотонуса (різке перерозгинання тулуба і кінцівок). Сила судомних скорочень м”язів іноді буває настільки вираженою, що супроводжується їх розривом і переломом кісток. Якщо в процес втягуються дихальні м”язи, діафрагма, акт дихання і легенева вентиляція різко порушуються, що може привести до смерті від асфіксії.

Cвідомість у хворого повністю збережена. Підвищується температура тіла, інколи до 42^оС. Відмічається також почащення пульсу до 120 уд. за хв., тони серця ясні.

При легкій формі відмічаються м”язеві болі, утруднене ковтання, “неможливість закрити рот, як при вивиху нижньої щелепи”, сардонічна посмішка, відсутність судом. При середній формі важкості приєднується ще опістотонус, схильність до судом, ізольовані тетанічні приступи. Важка форма характеризується генералізованими тетанічними судомами, розладами дихання внаслідок спазму міжреберних м”язів, діфрагми і м”язів гортані. Якщо розлади з боку дихання відсутні, то приблизно через тиждень інтенсивність судом знижується. Якщо хворий переніс період судом, то можливо чекати його повне видужання без наслідків. Клінічні прояви правця в випадку виздоровлення продовжуються 3-4 тижні і більше, але на 10-12 день від початку захворювання відмічається помітне покращення і, як правило, зникає небезпека смерті.

Рис. 1. Опістотонус

Необхідно підкреслити, що хворому при правці загрожує багато ускладнень. Вони поділяються на ранні і пізні. Найбільш частими ускладненнями є пневмонія, асфіксія. Під час приступів судом можуть бути переломи кісток і розриви м”язів. Пізні ускладнення є по суті наслідком перенесеного правця: тахікардія, гіпотонія, слабість, пітливість, контрактура суглобів, деформації хребта.

Місцевий правець характеризується втягненням в процес однієї групи м¢язів, в якій виникає гіпертонус і відмічаються судоми у вигляді фібрилярних посмикувань.

Діагноз при характерній клінічній картині неважкий. Важливо відмітити, що перенесений правець не залишає довготривалого імунітету.

Розрізняють специфічну і неспецифічну профілактику правця. Специфічна – направлена на підвищення імунітету до правцевого токсину. Вона включає в себе проведення активно-пасивної імунізації. Для екстренної профілактики правця вводять протиправцевий людський імуноглобулін: в іншу ділянку тіла і іншим шприцем вводять 1,0 мл адсорбованого очищеного анатоксину; його введення в дозі 0,5 мл повторюють через 30 днів і через 9 місяців. Раніше імунізованим вводять 0,5 мл анатоксину.

Неспецифічна профілактика полягає в якісній хірургічній обробці рани, у створенні несприятливих умов для розвитку інфекції.

При всіх пошкодженнях перед хірургічною обробкою ран необхідно проводити активну і пасивну імунізацію одночасно.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1042 | Нарушение авторских прав