АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Середовища за допомогою радіометра ДП-100

1. Пробу аерозолів отримують шляхом аспірації певного об'єму повітря

(100-200 л) через фільтр АФА-В-18; пробу води - шляхом випарювання 1-3 л до

сухого залишку; пробу харчових продуктів висушують.

Фільтр з пилом, сухий залишок води, суху пробу продукту зважують, спа-

люють в муфельній печі до світло-сірої золи, яку також зважують. Наважку тієї чи

іншої золи (250-300 мг) переносять на спеціальну підложку і вміщують під лічи-

льник радіометра в свинцевому "будиночку".

2. Вмикають тумблер живлення приладу, прогрівають 8-10 хв., встановлю-

ють робочу напругу (1650 В для лічильника МСТ-17, 400 В - для лічильника

СВТ-7).

3. Встановлюють нульові показання приладу натисканням кнопки електро-

механічного лічильника та правої кнопки секундоміра (якщо горять неонові лам-

почки цифрового табло).

4. Натискуванням правої кнопки секундоміра починають вимірювання.

5. Через 5-10 повних хвилин натискуванням правої кнопки секундоміра зу-

пиняють підрахунок, знімають показання електромеханічного лічильника (сотні) і

суму цифр засвічених неонових лампочок (десятки і одиниці), ділять їх на термін

вимірювання, наприклад:

п = —N = 1277 = 110277,77- імп.// хв.

1 10хв.

6. В такому ж порядку вимірюють радіоактивний фон приладу, помістивши

під лічильник порожню підложку. Потім фон віднімають від результату вимірю-

вання проби.

7. Результат вимірювання перераховують на всю золу, а потім на об'єм про-

тягнутого повітря, проби води, наважку продукту і виражають в бекерелях на м"

повітря, л води, кг продукту, порівнюють з гігієнічними нормативами (табл.2),

роблять відповідні висновки і рекомендації.

23. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.

До основних параметрів захисту, що визначаються за допомогою розрахункових методів, відносяться: захист кількістю, захист часом, захист відстанню і захист екрануванням.

Тому для визначення умов безпеки в ході роботи з радіоактивними речовинами при відсутності екрану слід використовувати універсальні формули (2) та (3):

А•t

——— = 8 (за день); (2)

r²

А•t

або ——— = 48 (за тиждень); (3)

r²

де:

А — g—активність джерела опромінення, мг-екв радію;

t — час опромінення за год;

r — відстань від джерела випромінювання, м;

8 (48) — постійний коефіцієнт для розрахунків за тиждень (за робочий день).

Ураховуючи те, що ця формула відображає співвідношення між активністю джерела, відстанню та часом опромінення в умовах застосування джерел іонізуючого випромінювання, її можна використовувати для розрахунку основних параметрів захисту.

Для розрахунку допустимої активності джерела випромінювання формула в результаті перетворень набуває вигляду (4):

48•r²

А = ———; (4)

t

Приклад: оператор впродовж робочого тижня, що складає 41 годину, працює з джерелом g—випромінювання, що розташоване на відстані 1 м від його робочого місця. Укажіть, з якою допустимою активністю джерела випромінювання він може працювати без захисту.

48•r² 48•1

А = ——— = ——— = 1,17 мг-екв радію

t 41

Для розрахунку допустимого часу роботи із джерелом іонізуючого випромінювання — формула набуває такого вигляду (5):

48•r²

t = ———; (5)

A

Приклад: В лабораторії радіоізотопної діагностики технологічний процес передбачає використання джерела g—випромінювання, що має активність 100 мг-екв радію та розташоване на відстані 2 м від оператора. Визначити допустимий робочий час роботи із джерелом за тиждень.

48•r² 48•2² 192

t = ——— = ——— = ——— = 1,92 години на тиждень.

А 100 100

Для розрахунку допустимої відстані до джерела випромінювання формула набуває такого вигляду (6):

А•t

r = Ö ——; (6)

Приклад: Медична сестра радіологічного відділення протягом 36 годин працює з джерелом g—випромінювання, активність якого складає 5 мг-екв радію. Визначте допустиму безпечну відстань, на якій може знаходитися сестра впродовж часу, що вказаний.

А • t 5 • 36 180

r = Ö —— = Ö ——— = Ö ——— = 3,75 м.

48 48 48

24. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні.

До основних параметрів захисту, що визначаються за допомогою розрахункових методів, відносяться: захист кількістю, захист часом, захист відстанню і захист екрануванням.

Тому для визначення умов безпеки в ході роботи з радіоактивними речовинами при відсутності екрану слід використовувати універсальні формули (2) та (3):

А•t

——— = 8 (за день); (2)

r²

А•t

або ——— = 48 (за тиждень); (3)

r²

де:

А — g—активність джерела опромінення, мг-екв радію;

t — час опромінення за год;

r — відстань від джерела випромінювання, м;

8 (48) — постійний коефіцієнт для розрахунків за тиждень (за робочий день).

Ураховуючи те, що ця формула відображає співвідношення між активністю джерела, відстанню та часом опромінення в умовах застосування джерел іонізуючого випромінювання, її можна використовувати для розрахунку основних параметрів захисту.

Для розрахунку допустимої активності джерела випромінювання формула в результаті перетворень набуває вигляду (4):

48•r²

А = ———; (4)

t

Приклад: оператор впродовж робочого тижня, що складає 41 годину, працює з джерелом g—випромінювання, що розташоване на відстані 1 м від його робочого місця. Укажіть, з якою допустимою активністю джерела випромінювання він може працювати без захисту.

48•r² 48•1

А = ——— = ——— = 1,17 мг-екв радію

t 41

Для розрахунку допустимого часу роботи із джерелом іонізуючого випромінювання — формула набуває такого вигляду (5):

48•r²

t = ———; (5)

A

Приклад: В лабораторії радіоізотопної діагностики технологічний процес передбачає використання джерела g—випромінювання, що має активність 100 мг-екв радію та розташоване на відстані 2 м від оператора. Визначити допустимий робочий час роботи із джерелом за тиждень.

48•r² 48•2² 192

t = ——— = ——— = ——— = 1,92 години на тиждень.

А 100 100

Для розрахунку допустимої відстані до джерела випромінювання формула набуває такого вигляду (6):

А•t

r = Ö ——; (6)

Приклад: Медична сестра радіологічного відділення протягом 36 годин працює з джерелом g—випромінювання, активність якого складає 5 мг-екв радію. Визначте допустиму безпечну відстань, на якій може знаходитися сестра впродовж часу, що вказаний.

А • t 5 • 36 180

r = Ö —— = Ö ——— = Ö ——— = 3,75 м.

48 48 48

25. Гігієнічна оцінка важкості та напруженості праці.

Для оцінки ступеню важкості та напруженості праці використовуються ергономічні та фізіологічні методи. До ергономічних показників фізичної роботи відносять вагу (масу) виробу, що піднімається, потужність виконуваної роботи, характер робочої пози, величина статичного навантаження тощо. До ергономічних показників розумової роботи відносять кількість об’єктів одночасного спостереження, тривалість зосередженого спостереження чи часу активних дій (у % від загального часу робочого дня), щільність сигналів за 1 годину, емоційна напруженість, змінність, напруженість функцій аналізаторів, обсяг оперативної пам’яті, інтелектуальна напруженість та монотонність.

Основними показниками важкості праці є потужність і величина статичного навантаження, а також інтенсивність (щільність м’язових зусиль за одиницю часу).

При визначенні напруженості праці основними показниками є показники уваги, щільність сигналів інформації, що переробляється, характеристика емоційної напруженості. Інші критерії – додаткові.

Визначати, до якої категорії належить та чи інша робота, потрібно по одному, найбільш інформативному основному показнику, чи двох додаткових.

Як фізіологічні критерії оцінки ступеня важкості та напруженості праці визначають ступінь змін фізіологічних показників впродовж періоду виконання діяльності (функції уваги, пам’яті, сила, врівноваженість, рухомість нервових процесів тощо.).

Фізіологічні показники визначають на початку та наприкінці робочого дня та відповідно до змін з боку досліджуваних функцій встановлюють рівень працездатності досліджуваних осіб та категорію праці.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 630 | Нарушение авторских прав