АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Липові – Тіlіасеае

Як виглядає? Довговічне дерево з шатроподібною кроною, до 25 м заввишки. Листки серцеподібні, дрібнозубчасті, зверху темно-зелені, знизу сизуваті. Квітки – жовтувато-білі, запашні, по 5 – 16 в суцвіттях з жовтувато-зеленим плівчастим приквітком. Плід – горішкоподібний, рудувато-повстистий. Цвіте в червні – липні. Медонос.

Де росте? Майже по всій території УРСР – в лісах лісової і лісостепової зон, в парках, вздовж алей, біля садиб.

Що й коли збирають? Квітки з приквітками, під час цвітіння.

Коли застосовують? У квітках містяться летка олія (фарнезол, який надає приємного запаху квіткам і чаєві з них), флавоноїди (гесперетин, рутин, ізокверцитрин, геспередин), глікозид потогінної дії тіліацин, який діє на всі види й можливі варіанти (мутанти) найбільш хвороботворного вірусу грипу штаму А, кумарин, дубильні речовини, слиз, каротин, вітамін С, фітонциди. Як потогінний засіб при простудних захворюваннях застосовують квітки липи, дивини скіпетровидної і бузини чорної у співвідношенні 5:2:3 і окремо. Через те що в них багато слизу, діють болезаспокійливо і протисудомно (при знепритомнінні, головному болю, істерії, епілепсії). їх додають до інших сумішей для лікування захворювань шлунка, печінки, кишок, сечового міхура і нирок, при сечокам'яній хворобі, болі і різі в животі, ревматизмі.

У вигляді чаю готують так. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток і настоюють 10 хвилин. Підсолоджений медом або цукром п'ють гарячим на ніч також при грипі, кашлі, кору, свинці. Рекомендують пити тривало липовий чай хворим на атеросклероз, проти поліглобулії і надмірної в'язкості крові; до суміші додають липовий цвіт для лікування цукрового діабету. З вугілля липового дерева готують дрібний порошок, який вживають 3 – 4 чайні ложки на день при проносах, здутті кишок, відригуванні, дизентерії. Відваром липового цвіту полощуть горло при ангінах. Розтовчені до консистенції тіста бруньки або мезгу з камбію кори липи (також розварену молоду кору) прикладають на попечені місця, гемороїдальні гулі, нариви, роблять з них компреси при маститі, на болісні місця при подагрі. Пилом порошку з насіння (горішків) спинюють кровотечі з носа (в лежачому положенні) і з ран.

У косметиці застосовують напар подрібнених квіток липи – 2 столові ложки квіток настоюють на І склянці окропу протягом 20 – 30 хвилин. Відцідженим протирають обличчя при жирній шкірі. З густої маси І столової ложки подрібнених квіток липи, залитих 0.5 склянки окропу і варених протягом 5 хвилин на слабкому полум'ї, роблять маски для обличчя, при жирній шкірі – теплі, при сухій – холодні. Через 15 – 20 хвилин маску знімають, лице миють водою і суху шкіру змазують жирним кремом.

При жирній шкірі рекомендують додавати до липових квіток трохи мигдалевих висівок. Такі маски повторюють через день, протягом 1 місяця.

ЛОПУХ ВЕЛИКИЙ (СПРАВЖНІЙ) –

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 507 | Нарушение авторских прав