АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Розові – Rosaceae. Як виглядає? Багаторічний напівкущ

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає? Багаторічний напівкущ. Річні його гілки дугоподібно вигнуті, вкриті дрібними колючками. Пагони з легким нальотом. Листки довгочерешкові з 3 – 5 знизу білоповстистими великозубчастими листочками. Пелюстки квіток білі. Плоди – складні чорні кістянки у верхівкових гронах. Цвіте з кінця травня до осені.

Де росте? В лісах, на галявинах, у заростях, на берегах річок, порослих чагарниками, біля канав, на межах, над ярами, навіть на полях, засіяних колосовими культурами; має багато видів і різновидностей. Поширена по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Стиглі плоди для харчових цілей і як потогінний засіб – наприкінці літа, листки – протягом усього літа, корені – тільки восени (нестиглі ягоди виявляють в'яжучу дію).

Коли застосовують? В листках ожини сизої є вітамін С, інозитол, цитринова й ізоцитринова кислоти, дубильні речовини, в плодах – вітамін С, В1, В2, РР, D, каротин. Як потогінний засіб використовують ягоди. 2 столові ложки сухих ягід на 1 склянку окропу настоюють 15 – 20 хвилин і п'ють 2 – 3 склянки протягом 1 – 2 годин. Відвар коренів діє сечогінно, листків – виявляє в'яжучу дію. Листки в суміші з листками малини застосовують як сурогат чаю*, що знижує температуру. Як протигнильний, кровоочисний засіб, що поліпшує перистальтику кишок, лікує печію, катари кишок, подразність сліпої кишки, проноси з кров'ю, вживають напар листків ожини в суміші з квітками нагідок у співвідношенні 2:1. Дітям дають спорошковані сухі ягоди – по '/г чайної ложки, тричі на день.

*Для цього збирають молоді листки ожини або кінці молодих гілок з листочками і, щоб був чай смачніший, ароматніший, дають їм перебродити, сферментувати і визріти: зібраним листкам дають зів'яти, потім їх розтирають качалкою або ріжуть, скроплюють водою, загортають у чисте біле полотно і залишають на 2 – 3 дні в теплому приміщенні. Листки бродять і виділяють приємний запах, подібний до пелюсток троянди. Почорнілі швидко сушать, прасують і зберігають у сухому місці. Так само роблять з молодими листочками дикорослої малини або молодими кінчиками гілок садової, так званої чайної малини (в них містяться яблучна, цитринова, виннокам'яна, мурашина, саліцилова кислоти і малинова летка олія) чи зібраними ранньої весни (поки не почали жовтіти) листками суниць лісових.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку суміші, настоюють 10 хвилин і п'ють 3 малі склянки на день при застарілих катарах кишок. 1 столову ложку суміші трави звіробою, квіток білої глухої кропиви і листків ожини в співвідношенні 3:2:2 на 1 склянку окропу парять 3 години, п'ють 3 склянки на день при недокрів'ї.

При істеричних припадках беруть 1 столову ложку суміші маренки запашної, листків ожини, чебрецю, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2:2.5:1:2:1.5 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і дають пити 3 склянки на день людям дратливим, дуже нервовим (за М.А. Носа лем).

При явищах клімаксу з ангіоневрозами, припливами крові до голови готують чай з суміші маренки запашної, листків ожини, квіток глоду, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2:2.5:1:2:1.5 – беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п'ють.

При атеросклерозі з підвищеним тиском крові беруть 1 столову ложку тієї самої суміші, квіток арніки гірської, листків ожини, листків омели білої, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2:2.5:1.5:2:1.5 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п'ють щоденно по 3 склянки протягом тривалого часу (при цьому не вживають алкогольних напоїв і не курять, не вживають гострих приправ, м'яса, яєць, риби, уникають тяжкої фізичної праці, сильних емоцій і душевних переживань). В листках ожини містяться, крім дубильних речовин, інозит, різні органічні кислоти, вітамін С.

При екземі, запаленні шкіри, для примочок і для полоскання рота і горла застосовують напар листків ожини (50 г на 1 л окропу); напар з суміші (порівну) листків ожини, квіток нагідок, трави хвоща, пелюсток троянди садової, трави нехворощі і дубової кори (заливають водою, кип'ятять 15 хвилин і вживають при лишаях та грибкових захворюваннях – дія молочної кислоти).

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 705 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)