АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Губоцвіті – Labiatae, або Ясногкові – Lamiaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина, дуже запашна, 25 – 80 см заввишки. Стебло чотиригранне, галузисте, вся рослина щетинистоволохата. Листки супротивні, короткочерешкові, яйцевидновидовжені або ланцетні, гострі, пилковиднозазублені. Квітки зібрані кільцями в безлистих перерваних колосовидних суцвіттях, червонувато-фіолетові або білувато-фіолетові. Цвіте в червні-серпні.

Де росте? М'ята холодна в дикому стані не росте, вона культивується як промислова ефіроолійна рослина в лісостепових районах УРСР (в Чернігівській, Київській, Сумській і Полтавській областях), а також її розводять на городах, у садах, квітниках.

Багато видів м'яти, які ростуть над струмками, канавами, використовуються в народі як лікарські рослини.

Що й коли збирають? Стебла з листками або тільки самі листки перед цвітінням. Сушать швидко, але не на сонці.

Коли застосовують? У домашньому господарстві добре розтерті листки м'яти додають до вареників з сиром – для збудження і поліпшення травлення, як вітрогінний і потогінний засіб, щоб зменшити нудоту, як засіб, що допомагає при болях у шлунку і в кишечнику (ментол), при нежитю, хрипоті, бронхіті, бронхоектазах (дезинфікує), при нервовому збудженні, тремтінні рук, при стенокардії (разом з валеріаною спричинює рефлекторне розширення коронарних судин). М'ята діє жовчогінно, рекомендують її при жовтяниці і каменях жовчного міхура (крім ментолу 1 – 2% в леткій олії містяться ще ментон, феландрен, лімонен, флавоноїди (діосметин), гіркота, каротин, хлорогенова кислота).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку листків, настоюють 10 хвилин і п'ють по 1 склянці вранці і ввечері. При нестравності шлунка, поганому відригуванні, хворобах печінки і жовчного міхура 1 столову ложку суміші трави шандри звичайної, листків м'яти холодної, трави чистотілу звичайного і кори крушини ламкої в співвідношенні 3:2:4:1 настоюють 20 хвилин на 1 склянці окропу і п'ють по півсклянки через годину після їди.

Як рекомендує М.А. Носаль, після кровотечі з легень і при надмірних менструаціях, при гастритах з підвищеною шлунковою кислотністю без запорів 2 столові ложки суміші трави звіробою, листків холодної м'яти, насіння кропу, квіток деревію і трави бобівника в співвідношенні 10:5:5:5:1 напарюють протягом 2 годин у 2 склянках окропу, відціджують і п'ють протягом дня, ковтками. При катарі шлунка з підвищеною кислотністю і з запорами також 2 столові ложки суміші листків холодної м'яти, трави золототисячника (центурії), трави звіробою, трави вересу і кори крушини ламкої настоюють протягом 8 годин у півлітра окропу, відціджують і п'ють по півсклянки 4 рази па день, через годину після їди. При цих хворобах можна ще 4 ложки з верхом суміші квіток деревію, листків холодної м'яти, кори крушини ламкої, трави звіробою, сухоцвіту болотяного, споришу, квіток ромашки, насіння кропу, насіння кмину, кореня валеріани і шишок хмелю в співвідношенні 4:4:4:6:3:3:2:2:2:2:1 настоювати на 1 л окропу цілу ніч у духовці. П'ють 1 склянку натщесерце, решту випивають за 4 рази протягом дня, через годину після їди. При підвищеній кислотності допомагає також м'ятна олія (Oleum Menthae) – по 3 – 5 крапель на цукрі або воді – і картопляний сік (див. Картопля їстівна).

Деякою мірою діють тут також гіркота та дубильні і смолисті речовини м'яти, зокрема велика кількість каротину.

Замість напару можна вживати м'ятні краплі з листків м'яти. 1 частину дрібно порізаних сушених листків м'яти заливають 20 частинами 30% спирту і настоюють, струшуючи час від часу, цілу добу. Потім відтискують, проціджують через ватку, додають 1 частину м'ятної олії і вживають по 10 і більше крапель при проносах, спазмах кишок, різі, поганому травленні, нудоті тощо. При кривавому блюванні О.П. Попов рекомендує вживати по 1 – 2 чайні ложки, двічі на день, відвару м'яти на оцті (20 г на 200 мл оцту). Відвар (напар) з м'яти (також краплі) вживають для купання маленьких дітей, хворих на рахіт, золотуху та хвороби шлунково-кишкового тракту.

Компреси з свіжого листя м'яти на чоло і виски заспокоюють головний біль. Відваром з м'яти полощуть рот, кілька разів на день, при неприємному запаху з рота.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 424 | Нарушение авторских прав