АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти

• обстеження живота;
• огляд живота;
• поверхнева пальпація живота;
• глибока методична ковзна пальпація органів черевної порожнини за Образцовим-Стражеском;
• симптоми подразнення черевини;
• огляд шкіри та слизових оболонок;

Зміст теми:

ФД – це симптомокомплекс, який включає в себе больовий синдром, відчуття переповнення в верхій ділянці живота після їжі, які зазвичай супроводжуються іншими диспепсичними симптомами (нудота, блювання, печія, відрижка) при відсутності морфологічних та метаболічних змін. Діагноз може бути встановлений при наявності вказаних симптомів на протязі 12 місяців, загальною тривалістю не менше за 12 тижнів (3 місяці).

Виділені такі причини розладу ФД:

1. Порушення гастродуоденальної моторики:

а. послаблення моторики антрального відділу шлунка з наступним уповільненням евакуації із шлунка (гастропарез);

б. порушення антродуоденальної координації;

в. розлади ритму перестальлтики шлунка (тахігастрія та брадігастрія);

г. порушення акомодації шлунка (здатності проксимального відділу шлунка розслаблюватися після прийому їжі).

1. Підвищення чутливісті рецепторного апарату стінки шлунка до розтягуваності (вісцеральна гіперчутливість).
2. Порушення нейроендокринної регуляції - горманально активні поліпептиди (субстанція Р, холецистокінін, серотоніні, простагландіни та ін.) впливають на клітинні рецептори та на симптоми болі, диспепсичні прояви та психічну дезадаптацію.
3. Генетичні фактори та вплив зовнішнього середовища можуть приводити до порушення психосоціального статусу і в звязку з цим викликати фугкціональні гастроінтестинальні розлади.
4. Зв'язок з інвазією H. Pylory (роль остаточно не доказана).

Класифікація ФД.

Типи ФД:

а) виразкоподібна диспепсія – в клінічній картині переважають болі в епігастрії, які виникають натщесерце та вночі и купіруються після вживання їжі та антацидів;

б) дискінетична (дисмоторна) диспепсія: основні скарги –раннє насичення та відчуття переповнення в епігастрії після їжі, нудота, відчуття дискомфорта та вздуття в епігастрії, що посилюються після їжі;

в) неспецфічна диспепс ія – в клініці присутні симптоми виразковопордібного та дискінетичного варіантів диспепсії.

Клініка ФД.

Симптоматика ФД відрізняється різноманітністю, неспецифічністю і тому не може служити надійним діагностичним крітерієм. На переважно функціональний характер цих прояв вказує множінність скарг нерідко з емоційною забарвленістю.

Клініка включає загальні неврологічні прояви:

- безсоння, мігрень, дратливість, поганий настрій;

а також спеціальні (гастритичні) прояви, які залежать від варіанту дис пепсії.

Виразкоподібний варіант: періодичний біль в епігастрії помірної ітенсивності, як правило, без ірадіації, виникає натщесерце (голодний біль), або вночі (нічний біль), купується після прийому їжі та/або антацидів.

Дисмоторний варіант: відчуття раннього насичення, важкості, переповнення, здуття в епігастрії; дискомфорт після їжі, нудота, рдко блювання, зниження апетиту.

Неспецифічний варіант: присутні різноманітні ознаки вище визначених варіантів.

У одного хворого може бути сполучення різних варіантів ФД.

Згідно Римським діагностичним критеріям ІІ для ФД зарактерні наступні три ознаки:

1) постійна або рецидивуюча диспепсаія (біль або дискомфорт, що локалізується в епігастрії по середній лінії), тривалість якої не менше 12 тижнів за останні 12 місяців (між загостреннями можуть бути «світлі» періоди);

2) відсутність доказів органічного захворювання, підтвердженого анамнезом, ендоскопічним дослідженням верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, УЗД органів черевної порожнини;

3) відсутність доказів, що диспепсія полегшується актом дефекації або пов’язана із зміною частоти або форми випорожнення.

Вирішальне значення скарги мають при діагностиці особливих форм:

- при аерофагії - гучна відрижка повітрям, блювання, що легко виникає, без попередньої нудоти, а також часто виявляються ознаки нейровегетативної нестійкості;

- при звичайному блюванні: блювання може викликати вид їжі, її запах, навіть думка про їжу; вона посилюється, як правило, при невово-психічному напруженні.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 387 | Нарушение авторских прав